Законопроєкт про великий герб Рада може розглянути у День Незалежності – Корнієнко

Голова партії, перший заступник голови фракції «Слуга народу» Олександр Корнієнко не виключає, що на День Незалежності України буде проведена позачергова сесія парламенту, на якій депутати розглянуть президентський законопроєкт №5712 «Про великий Державний Герб України».

Про це Корнієнко сказав на брифінгу у Верховній Раді в четвер, передає кореспондент Укрінформу.

 

"Позачергові сесії на літніх канікулах – важке питання, ми всі у відпустках. Я думаю, що можливо в День незалежності буде позачергова сесія, або десь напередодні, пов'язана з державотворчими процесами.

У нас є законопроєкт Президента про великий герб. Хотілося б, звичайно, в урочистій атмосфері його обговорити, можливо прийняти в першому читанні і в цілому відразу", - зазначив депутат.

Корнієнко також допустив проведення позачергових засідань перед закриттям сесії на наступному пленарному тижні у вівторок та четвер.

Читайте також:

Зеленський вніс до Ради законопроєкт про великий Державний герб України

Ідеальний герб для неідеальної країни

Журі опублікувало остаточну версію Великого герба і запропонувало від нього відмовитися

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.