АНОНС: виставка "Південні морські ворота Східної Європи: (не)забутий спадок портових міст на Півдні України ХІІІ–ХV ст."

У Національному заповіднику «Софія Київська» 9 липня відбудеться відкриття міжнародного виставкового проєкту «Південні морські ворота Східної Європи: (не)забутий спадок портових міст на Півдні України ХІІІ–ХV ст.»

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба МКІП у Телеграмі.

 

"В центрі уваги – Кримські генуезькі фортеці Кафа, Чембало і Солдая, молдовська фортеця Монкастро, Ілліче, татарські міста Великі Кучугури і Кінські Води. Виставка розкриває феномен Чорноморської торгівлі ХІІІ-ХV ст. між найвіддаленішими куточками Середземномор'я та країнами Східної Європи, Середньої Азії. Ключовими станціями цієї торгівлі були саме порти Північного Причорномор'я", - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що більшість експонатів протягом останніх 80 років не була представлена в музейних експозиціях, тому майже не відома не лише широкому загалові, але й науковцям. Залучення оригінальних пам'яток епіграфіки, закладних будівельних плит із морського музею в м. Пельї в Італії – знакова подія в культурній дипломатії України та Італії.

Проєкт реалізовано за участю провідних українських та італійських музеїв.

Відкриття проєкту відбудеться о 14.00 у виставковій залі "Хлібня".

Теми

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.