Спецпроект

У заповіднику «Бабин Яр» знищено інсталяцію шофара

На території Заповідника «Бабин Яр» знищено інсталяцію шофара (єврейського ритуального музичного інструменту), котрий був частиною меморіальної кампанії «СВІДОК», розробленої Українським кризовим медіа-центром до 75-х роковин трагедії у Бабиному Яру на замовлення Всесвітнього єврейського конгресу з лаконічним побажанням: «Це має бути щось надзвичайне».

Про знищення пише Ваад – Асоціація єврейських общин України.

 
фото: нестор воля

Ця інсталяція – частина проєкта-переможця у категорії Entertainment Lions for Music, де Україна завоювала свою першу бронзу на міжнародному фестивалі реклами "Каннські Леви" у 2017-му році.

Проєкт "Свідок" – нагадування про одну з найбільших глобальних трагедій ХХ століття.

Зворушливий і проникливий спів дітей з музикою символізують вітер, що став свідком страшних подій і нагадує нині сущим: життя перемагає, а пам'ять буде жити.

 
Фото: uacrisis.org та РС

За інформацією Радіо Свобода інсталяцію вперше представили восени 2016 року, коли уряд спільно з організацією Ukrainian Jewish Encounter провів концерт у меморіальному парку "Бабин Яр", вшановуючи пам'ять невинних 34 тисяч осіб, страчених у вересні 1941-го.

Автор музичного твору "Свідок" – один із провідних українських композиторів Святослав Луньов переконаний, що робота над цим проектом назавжди змінила всіх його учасників.


Як повідомив на сторінці у ФБ блогер Нестор Воля, роботи проводяться на замовлення Національного Історико-Меморіального Заповіднику "Бабин Яр".

Виконавець робіт – Благодійна Організація "Меморіал Голокосту "Бабин Яр".

Роботи ведуться під охороною від фірми "Гепард".

Дозвіл на проведення робіт, який був представлений блогеру охоронцями, датований вереснем 2020 року.

Чи узгоджено дії по знищенню інсталяції шофара з керівництвом Всесвітнього єврейського конгресу та іншими учасниками проєкту, не відомо.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.