Спецпроект

Російський проєкт «Меморіал Голокосту «Бабин Яр» йде у школи та ВНЗ

Міністр освіти та науки Сергій Шкарлет та генеральний директор благодійної організації «Благодійний фонд «Меморіал Голокосту «Бабин Яр» Максим Яковер у понеділок підписали меморандум про партнерство.

Про це повідомляє пресслужба МОН.

 

У документі йдеться про спільні дії МОН із благодійним фондом щодо поширення знань про трагічні події Голокосту в Україні та Європі, застосування сучасних методик для практичної роботи з використанням новітніх освітніх інструментів, розвитку проєктної діяльності серед вчителів, школярів та студентів.

"Голокост – одна з найтрагічніших подій в історії не лише єврейського народу, а й України та Європи. Це наш спільний біль, який ми пережили разом та маємо разом докладати зусиль, щоб не повторити гірких помилок минулого. Тому команда МОН сприятиме проведенню спільних інформаційних та просвітницьких заходів, уроків пам'яті, наукових досліджень. Наше майбутнє – це мирна щаслива країна, привітна для всіх народів світу", - зазначив Шкарлет.

Меморандум передбачає розвиток співробітництва в галузі освіти та науки за такими напрямами:

-         проведення освітніх, наукових та культурних заходів, що сприятимуть посиленню інституційної спроможності обох сторін та будуть направлені на підтримку діяльності закладів освіти в Україні;

-         спільна координація в проведенні Національного уроку пам'яті, приуроченого до 80-х роковин трагедії в Бабиному Яру 29 вересня 2021 року для школярів;

-         проведення в майбутньому щорічних Національних уроків пам'яті до роковин трагедії в Бабиному Яру для учнів 9-11 класів закладів загальної середньої освіти;

-         проведення спільних інформаційних та просвітницьких заходів, зокрема, виставок, конференцій, вебінарів, круглих столів, приурочених до суспільно значущих подій;

-         підготовка спільних видань спеціалізованих навчальних матеріалів та створення спільних видавничих проєктів;

-         сприяння обміну інформацією з вивчення подій Голокосту між Фондом, закладами вищої освіти та науково-дослідними установами відповідно до узгоджених правил;

-         створення тематичних заходів із залученням експертів, науковців, громадськості, проведення конкурсів для вчителів, викладачів закладів вищої освіти, школярів, заснування номінацій, премій тощо.

"Спільно з Міністерством освіти і науки ми вже незабаром запропонуємо абсолютно новий підхід до вивчення історії Голокосту. Разом із вивченням матеріалів за підручниками учні зможуть спробувати себе в ролі дослідників, дізнаватися нове на практиці, працюючи з першоджерелами.

Для цього ми представимо освітню онлайн-платформу, куди учні зможуть додавати знахідки з домашніх архівів та оцифровані в місцевих музеях артефакти, спогади родичів про Другу світову війну", - сказав Яковер.

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.