Спецпроект

У Львові знайшли єврейську криївку часів нацистської окупації

Дослідники відшукали у міській каналізації місце, в якому близько року переховувалась група євреїв в часи нацистської окупації

Про це повідомляє ZAXID.NET.

 

Пошуки тривали понад рік. В останньому місці сховку єврейської громади під площею Соборною у центрі Львова знайшли речові докази тривалого побуту людей.

Це найвідоміший випадок порятунку львівських євреїв, які в загальному підсумку перебували в міській каналізації 14 місяців. З 70 євреїв, які залізли в каналізацію, коли знищували міське гетто, вижили лише одинадцятеро, двоє з яких – діти. Допомагали їм працівники міських каналізаційних мереж – поляки Леопольд Соха, Стефан Врублевський і українець Юрій Ковалів. Саме Ковалів запропонував місце під площею Соборною. Комунальники приносили їм їжу і необхідні прилади, спочатку за гроші, а коли вони закінчилися – зі співчуття.

Кристина Хігер була в той час семирічною дівчинкою, за своїми спогадами вона згодом написала художню книжку "Дівчинка у зеленому светрику", її батько Іґнацій Хігер також написав книгу спогадів "Świat w mroku" ("Світ у темряві"), в якій дуже детально описав пересування і особливості міської каналізації, в якій їм довелося жити тривалий час. Згодом ця історія була екранізована польською режисеркою Аґнєшкою Голланд.

Віднайшли схованку Олександр Іванов, Ганна-Меланія Тичка та Андрій Риштун.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".