Новий відеоролик від УІНП розвінчує міф про «Золотий вересень» 1939 року. ВІДЕО

1 вересня розпочалась Друга світова війна, до цієї дати Український інститут національної пам'яті презентує новий відеоролик «Золотий вересень».

Відеоролик створений у межах відеопроєкту "Війна і міф".

 

"У ролику розвінчуємо міф про те, що приєднання території Західної України сприймалось населенням як визволення "з-під панського гніту".

Акцентуємось на підписанні пакту Молотова – Ріббентропа, який включив СРСР у війну в 1939 році як агресора, а не в 1941-му як жертву. Зауважуємо, як місцевим населенням сприймався прихід радянської влади.

Наголошуємо на жорстоких та репресивних методах встановлення радянської влади на теренах Західної України, жертвами якої стали десятки тисяч людей" - йдеться у повідомленні УІНП.

Виробництво: Prosto Production.


Над випуском працювали: Бойко Тетяна, Бойченко Зоя, Дробович Антон, Майоров Максим, Тиліщак Володимир, Яременко Вікторія.


У відео використано матеріали книги "Війна і міф: невідома Друга світова" за редакцією Володимира В'ятровича, Олександра Зінченка, Максима Майорова, а саме: міф "Золотий вересень" – українці радо вітали прихід радянських військ" (автор – Олександр Зінченко).

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.