Спецпроект

АНОНС: «Східно-Західна вулиця. Повернення до Львова». Презентація унікальних артефактів

До 80-х роковин трагедії Бабиного Яру в Національному музеї історії України у Другій світовій війні відбудеться презентація унікальних артефактів періоду Голокосту – жовтих нашивок із зіркою Давида. Раритети представить професор права Філіп Сендс (Велика Британія) – юрист-міжнародник, директор Центру міжнародних судів і трибуналів, дослідник Голокосту.

Про це "Історичній правді" повідомили в пресслужбі Музею.

 

Нашивки належали дідусеві пана Філіпа – єврею зі Львова Леонові Бухгольцу, який пережив найстрашніший етап гонінь у Парижі. Їх мусили носити євреї під час німецької окупації – як маркування, що стало одним із етапів реалізації нацистського геноциду.

Досвід пережитого дідусем та власне осмислення Голокосту лягли в основу книжки Філіпа Сендса "Східно-Західна вулиця. Повернення до Львова". У 2016 р. вона вийшла в Україні й стала відправною точкою в поповненні колекції Музею війни.

Прочитавши її, музейники дізналися про збереження нашивок із зіркою Давида родиною автора. Через соцмережі розшукали його й домовилися про передачу в Україну родинної реліквії. Попри те що Музей багато років вивчає Голокост,таких артефактів у фондозбірні не існувало, бо майже всі їх власники були вбиті…

Нині нашивки із зіркою Давида – центральний експонат нової виставки "Голокост". Вони допомагаютьуявити трагедію Голокосту не лише в українському, а й у загальноєвропейському вимірі.

 

Час: 30 вересня, четвер

10:00–11:00 –презентація виставки "Голокост" і передача родинних артефактів Філіпа Сендса на постійне зберігання до Музею війни.

11:00–13:00 – лекція Філіпа Сендса "Злочин і кара. Голокост і формування сучасної системи міжнародного правосуддя". Він розповість про драматичний досвід власної родини в період нацистських гонінь, а також про притягнення до відповідальності організаторів та виконавців Голокосту, історичне значення Нюрнберзького трибуналу. Саме на цьому процесі всесвітньо відомі юристи, випускники Львівського університету Рафаель Лемкін та Герш Лаутерпахт розробили поняття "геноцид" і "злочини проти людяності", які є фундаментальними в сучасній системі міжнародного правосуддя.


Місце: м.Київ, вул. Лаврська, 27, Експозиційний простір Музею


Інформаційний партнер – Український інститут національної пам'яті.


Контакти організаторів:
Тел. 097 168 86 57 Жанна Очеретяна – акредитація ЗМІ, e-mail: warmuseum.kiev@gmail.com

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".