Спецпроект

З українським проєктом меморіалу в Бабиному Яру тепер можна ознайомитися онлайн

Концепцію меморіалізації Бабиного Яру, розроблену робочою групою при Інституті історії України НАНУ, буде винесено на широке обговорення в першій декаді жовтня. Наразі з проєктом вже можна ознайомитися онлайн.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це повідомив голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович під час дискусії "Бабин Яр і українська культура пам'яті".

 

"Концепція, розроблена Академією наук, опублікована – після правок і 43 рецензій, і внесення правок після цих рецензій. Вона опублікована, і всі можуть з нею ознайомитися на сайті Академії наук. Найближчими тижнями Український інститут національної пам'яті винесе її на громадське обговорення", - сказав Дробович.

Він додав, що УІНП хотів провести консультації ще з іншими сторонами, у яких є концептуальні напрацювання, але виявилося, що вони не в завершеному вигляді, тому вирішено їх не чекати.

"Ми будемо починати найближчими тижнями. Я думаю, десь в першій декаді жовтня почнеться громадське обговорення", - уточнив голова УІНП.

Щодо тексту концепції він зазначив, що Інститут випустив брошуру – довідку про Бабин Яр і відкрив спеціальну платформу, де є ця брошура, яка завершується розділом про українську концепцію.

"Заходьте, читайте, надавайте пропозиції. І коли почнеться електронне обговорення на сайті Інституту національної пам'яті, будь ласка, користуйтеся інструментами електронної демократії", - закликав Дробович.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.