Спецпроект

З українським проєктом меморіалу в Бабиному Яру тепер можна ознайомитися онлайн

Концепцію меморіалізації Бабиного Яру, розроблену робочою групою при Інституті історії України НАНУ, буде винесено на широке обговорення в першій декаді жовтня. Наразі з проєктом вже можна ознайомитися онлайн.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це повідомив голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович під час дискусії "Бабин Яр і українська культура пам'яті".

 

"Концепція, розроблена Академією наук, опублікована – після правок і 43 рецензій, і внесення правок після цих рецензій. Вона опублікована, і всі можуть з нею ознайомитися на сайті Академії наук. Найближчими тижнями Український інститут національної пам'яті винесе її на громадське обговорення", - сказав Дробович.

Він додав, що УІНП хотів провести консультації ще з іншими сторонами, у яких є концептуальні напрацювання, але виявилося, що вони не в завершеному вигляді, тому вирішено їх не чекати.

"Ми будемо починати найближчими тижнями. Я думаю, десь в першій декаді жовтня почнеться громадське обговорення", - уточнив голова УІНП.

Щодо тексту концепції він зазначив, що Інститут випустив брошуру – довідку про Бабин Яр і відкрив спеціальну платформу, де є ця брошура, яка завершується розділом про українську концепцію.

"Заходьте, читайте, надавайте пропозиції. І коли почнеться електронне обговорення на сайті Інституту національної пам'яті, будь ласка, користуйтеся інструментами електронної демократії", - закликав Дробович.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.