УІНП презентував «Віртуальний музей російської агресії»

19 жовтня Український інститут національної пам’яті разом із партнерами презентував інтернет-портал «Віртуальний музей російської агресії». Це один із перших у світі цифрових інструментів із забезпечення доступу до правди про ключові події та злочини, скоєні під час окупації Російською Федерацією територій України – Криму та частини Донецької та Луганської областей.

19 жовтня Український інститут національної пам'яті разом із партнерами презентував інтернет-портал "Віртуальний музей російської агресії".

 

Це один із перших у світі цифрових інструментів із забезпечення доступу до правди про ключові події та злочини, скоєні під час окупації Російською Федерацією територій України – Криму та частини Донецької та Луганської областей.

Сьогодні створена та функціонує частина порталу, присвячена злочинам, що були вчинені під час російської агресії та окупації Криму. У майбутньому буде створена частина, що слугуватиме джерелом інформації про російські злочини на тимчасово непідконтрольних Україні територіях Донецької та Луганської областей.

Віртуальний музей російської агресії – це перш за все проєкт про пам'ять, але також він безпосередньо стосується права, зокрема, перехідного правосуддя, адже інформація, зібрана на ресурсі проходить верифікацію державними установами та використовується правоохоронними органами.

Віртуальний музей російської агресії створено спільними зусиллями Українського інституту національної пам'яті, Міжнародного фонду "Відродження", Офісу Генерального прокурора, Прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

Під час презентації виконавча директорка Центру дослідження безпекового середовища "Прометей" Аліна Майорова урочисто передала інтернет-портал "Віртуальний музей російської агресії" на баланс Українського інституту національної пам'яті.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.