АНОНС: Онлайн-розмова "Ціна незалежності: Оксана Кісь і Вахтанг Кіпіані про боротьбу за свободу"

Сьогодні долучайтеся до онлайн-розмови «Ціна незалежності: Оксана Кісь і Вахтанг Кіпіані про боротьбу за свободу». Поговоримо про історії українців і українок, які боролися за свободу у ХХ ст. і стали героями книг двох знаних дослідників в Україні Вахтанга Кіпіані та Оксани Кісь.

Про це повідомляє видавництво "Віват".

 

Учасники розмови поділяться своїми думками щодо рейтингу проєкту "30 книжок нашої незалежності" (Українського інституту книги та Міністерства культури та інформаційної політики), до якого потрапили книжки:

"Справа Василя Стуса" Вахтанга Кіпіані;

"Українки в ГУЛАГу: вижити значить перемогти" Оксани Кісь.


Чому історичні книжки потрапляють у фокус уваги читацької аудиторії і так високо поціновуються, адже низка інших праць також потрапила до цього списку.

Також слухачі трохи більше дізнаються про нові книги Вахтанга Кіпіані "Країна жіночого роду" та "Дисиденти", остання з яких ось-ось з'явиться в бібліотеках українських університетів та електронна версія на сайті видавництва Vivat.


Учасники:

Вахтанг Кіпіані — український історик та письменник;

Оксана Кісь — докторка історичних наук, президентки Української асоціації дослідниць жіночої історії.


Долучайтеся до нас 29 жовтня о 19:00 (п'ятниця) на YouTube-каналі


Подія відбудеться в рамках проєкту "Дисиденти". Проєкт реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.


Читайте також:

Третє вбивство Василя Стуса

Генерал Петро Григоренко. Таврія, Москва, "психушка", Нью-Йорк

"Урки", "блатні", "битовички": стосунки українок-політв'язнів з кримінальними злочинницями у таборах ГУЛАГу

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.

Свята Маргарита Шотландська. Англійська Троянда з українським корінням

Вона народилася і жила у часи Середньовіччя. Завдяки їй русинська (українська) кров і сьогодні тече у венах представників аристократичних, монарших родів Великої Британії, поєднавши собою англосакську династію та рід київського князя Ярослава Мудрого.

Геноцид поза цифрами: фальсифікація інформації про Голодомор

Пильна увага українського суспільства прикута до неприємної ситуації навколо Національного музею Голодомору-геноциду. Теперішнє керівництво однієї з найважливіших інституцій національної пам’яті вдалося до фальсифікацій та дискредитації тематики Голодомору, що найбільш промовисто виявилося у виданій восени 2021 Музеєм книзі «Геноцид українців 1932-1933 за матеріалами досудових розслідувань". Текст книги ставить під сумнів ще й фаховість підписантів розміщених там експертиз та їхню здатність до наукового аналізу. Наразі наукова спільнота й громадськість продовжують бити на сполох, звертаючи увагу суспільства та влади на серйозну проблему.

Коротка історія шкільного харчування в Україні: від УРСР до сьогодення

Щороку у вересні батьки вкотре ведуть своїх дітей до школи: хтось, очікуючи на урочисту лінійку, у святковому одязі, а хтось – у буденних джинсах. Не секрет, що шкільна система освіти нині не відповідає потребам часу, і її всіляко намагаються реформувати. Тому в одних школах – віршики та квіточки, а в інших – жодних урочистостей. Як відомо, окрім отримання знань, участі в розвагах, набуття навиків соціалізації та стресостійкості, учні, щодня перебуваючи в освітньому просторі навчального закладу, також вживають їжу. Але мало хто знає історію становлення системи шкільного харчування в Україні, що та як смакувало українським школярам у минулому й смакує сьогодні.