АНОНС: дискусія "Пам’ять про репресії: досвід Киргизстану та України"

Архів національної пам’яті спільно з Громадською організацією Есімде проведуть панельну дискусію за участі науковців та архівістів.

Есімде займається дослідженням історії та пам'яті ХХ-ХХІ століття на території Киргизстану та інших країн Центральної Азії. Через роботу в архівах та спілкування зі свідками подій організація відновлює історичну правду про масові репресії та тоталітарне минуле. 

 

Теми дискусії:

  • спільні сторінки історії: виселені на територію України розкуркулені киргизи;

  • виселені українці на територію Киргизстану;

  • який досвід у сфері відкриття архівів комуністичних спецслужб Україна може передати Киргизстану? 

Учасники дискусії: 

Ельміра Ногойбаєва - керівниця проєкту "Есімде" (Киргизстан)

Ігор Кулик - директор Архіву національної пам'яті 

Роман Подкур - історик, Голова Національної комісії з питань реабілітації 

Ігор Розкладай - юрист, співавтор Закону України "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" 

Модератор - Григорій Пирлік, журналіст, дослідник примусового переселення киргизів в Україну, до недавнього часу громадянин Киргизстану, нині - громадянин України.

Де: Український кризовий медіа центр (УКМЦ) (вулиця Хрещатик, 2, Київ)

Коли: п'ятниця 8 жовтня, 11:00. 

Реєстрація учасників та представників медіа за посиланням: https://forms.gle/yBSAGKT5aRLw6DtP6 

Організатор дискусії – Архів національної пам'яті.

Петлюра без бронзи, але у кольорах

Рік 1917-й ще не був роком Симона Петлюри. Незаперечним лідером українського національного руху він став року 1919.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".