АНОНС: дискусія "Пам’ять про репресії: досвід Киргизстану та України"

Архів національної пам’яті спільно з Громадською організацією Есімде проведуть панельну дискусію за участі науковців та архівістів.

Есімде займається дослідженням історії та пам'яті ХХ-ХХІ століття на території Киргизстану та інших країн Центральної Азії. Через роботу в архівах та спілкування зі свідками подій організація відновлює історичну правду про масові репресії та тоталітарне минуле. 

 

Теми дискусії:

  • спільні сторінки історії: виселені на територію України розкуркулені киргизи;

  • виселені українці на територію Киргизстану;

  • який досвід у сфері відкриття архівів комуністичних спецслужб Україна може передати Киргизстану? 

Учасники дискусії: 

Ельміра Ногойбаєва - керівниця проєкту "Есімде" (Киргизстан)

Ігор Кулик - директор Архіву національної пам'яті 

Роман Подкур - історик, Голова Національної комісії з питань реабілітації 

Ігор Розкладай - юрист, співавтор Закону України "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" 

Модератор - Григорій Пирлік, журналіст, дослідник примусового переселення киргизів в Україну, до недавнього часу громадянин Киргизстану, нині - громадянин України.

Де: Український кризовий медіа центр (УКМЦ) (вулиця Хрещатик, 2, Київ)

Коли: п'ятниця 8 жовтня, 11:00. 

Реєстрація учасників та представників медіа за посиланням: https://forms.gle/yBSAGKT5aRLw6DtP6 

Організатор дискусії – Архів національної пам'яті.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.

Микола Штейнберг: "У наші руки потрапила велетенська енергія. Вона може працювати на благо, а може все зруйнувати. Головне у безпеці – це ризики у взаємодії людини та створеної нею техніки"

Квітень 2026 року. За цей час Чорнобильська катастрофа встигла обрости томами наукових звітів, сотнями годин кінохроніки та, на жаль, десятками зручних міфів. Проте в рофесійному середовищі є імена, чия вага в дискусії про безпеку є абсолютною. Серед них Микола Штейнберг – інженер, який пройшов шлях від "народження" Чорнобильської АЕС до участі в подоланні наслідків катастрофи, що сколихнула весь світ.