На Рівненщині перепоховали останки жертв НКВД. ФОТО

10 листопада у місті Костопіль Рівненської області відбулась урочиста церемонія перепоховання останків 25 людей, які стали жертвами НКВД.

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

 
Фото: Павла Подобєда

Понад 70 років мешканці Костополя не знали про масове захоронення жертв радянських карально-репресивних органів на території місцевої військової частини.

Підтвердити чутки і перекази старожилів вдалось завдяки зверненню до Українського інституту національної пам'яті рівнянина Юрія Гака, який повідомив, що на початку 1990-х років, під час земляних робіт на подвір'ї колишньої частини НКВД, були виявлені людські останки. Яму зі страшною знахідкою закопали. Дослідження розпочали у 2020 р. з ініціативи і коштом Українського інституту національної пам'яті.

Фахівець Меморіально-пошукового центру "Доля" Володимир Харчук, який здійснював дослідження ділянки пояснює: "В тюрмі проводили допити з катуваннями, є сліди того, що ці люди зазнали тортур, а потім їх розстріляли".

 
Фото: Павла Подобєда

"Загалом вдалось ексгумувати останки 25 осіб, які були страчені НКВД у 1944-1947 роках. Серед них – вояки УПА і звичайні цивільні – зокрема жінки та діти. Вбивали ударами кольби або пострілом в голову. На жаль, встановити імен жертв радянських карателів не вдалося", – розповідає директор Меморіально-пошукового центру "Доля" Святослав Шеремета.

Антрополог Ольга Мінейко пояснює, що на обстеженій ділянці були виявлені останки 12 чоловіків, 10 жінок і трьох неповнолітніх дітей віком приблизно 10, 12 та 17 років. Можливо, вони були членами сімей повстанців. Дослідження показали, що особливо жорстокого поводження в тюрмі зазнали жінки. Усіх розстріляних кинули в яму долілиць і закопали.

Церемонія перепоховання відбулась за участі почесної варти Збройних Сил України, представників Українського інституту національної пам'яті, депутатського корпусу Костопільської міської ради, ветеранів російсько-української війни і громадськості.

 
Фото: Павла Подобєда

"Історики знають багато про радянську окупацію із документів. Однак сьогоднішня подія розповідає нам про окупацію не в цифрах чи абстрактних виразах, а в людських долях. Одна справа, коли ти знаєш, що російські більшовики окупували УНР, а через 20 років – і Західну Україну.

Натомість, коли стоїш над розстрільною ямою, в якій не лише українські повстанці, але й жінки та діти – зникають будь-які сумніви: Радянський Союз, як і Третій Рейх – це окупаційний режим, який і поводився відповідно на українських землях", – розповідає начальник відділу обліку та збереження місць пам'яті Українського інституту національної пам'яті Павло Подобєд.

 
Фото: Павла Подобєда

Поховали віднайдених жертв НКВД у 25 окремих трунах на Костопільському міському кладовищі, поряд із захисниками, які загинули на сучасній російсько-українській війні.

Чин погребіння був відправлений духовенством Православної Церкви України. В останню путь проводжали незнаних земляків із військовою сальвою, під виконання Державного Гімну України.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.