В польському ІПН тривають політично вмотивовані звільнення

Голова польського ІПН Кароль Навроцький звільнив двох співробітників через політичні мотиви

8 листопада 2021 року з польського Інституту національної пам'яті звільнений Славомір Лукашевич. Він не отримав від свого керівництва дозволу викладати в Католицькому університеті Любліна, хоча усі заняття відбувались у позаробочий час. При цьому багатьом інших співробітникам ІПН такий дозвіл було надано. Також Славоміру Лукашевичу поставлено у вину, що він під час наукових заходів не позначав себе як працівника ІПН.

9 листопада 2021 року з ІПН звільнено Славоміра Полешака. Претензією до нього було те, що він без дозволу Кароля Навроцького опікувався порталом "Ohistorie.eu", де опубліковано критичну статтю щодо дільності ІПН. Портал "Ohistorie.eu" є органом історіографічного товариства, а Славомір Полешак редагує сайт у вільний від роботи час та безоплатно.

 

Кілька десятків істориків підписали лист солідарності зі Славоміром Лукашевичем та Славоміром Полешаком. "Їхнє звільнення має на меті залякати істориків, які працюють в Інституті національної пам'яті чи співпрацюють з цією установою, а також змусити їх проводити дослідження та публікувати тексти відповідно до вказівок керівних органів цієї установи" - йдеться у листі.

Коротка історія шкільного харчування в Україні: від УРСР до сьогодення

Щороку у вересні батьки вкотре ведуть своїх дітей до школи: хтось, очікуючи на урочисту лінійку, у святковому одязі, а хтось – у буденних джинсах. Не секрет, що шкільна система освіти нині не відповідає потребам часу, і її всіляко намагаються реформувати. Тому в одних школах – віршики та квіточки, а в інших – жодних урочистостей. Як відомо, окрім отримання знань, участі в розвагах, набуття навиків соціалізації та стресостійкості, учні, щодня перебуваючи в освітньому просторі навчального закладу, також вживають їжу. Але мало хто знає історію становлення системи шкільного харчування в Україні, що та як смакувало українським школярам у минулому й смакує сьогодні.

Аркадій Жуковський. Рецензія від органів КГБ

12 січня 2022 року відзначається 100-річчя від дня народження науковця, енциклопедиста, історика, краєзнавця, картографа, культуролога, іноземного члена Національної академії наук України, багаторічного голови Наукового товариства імені Тараса Шевченка (НТШ) в Європі Аркадія Жуковського

«Генеральний погром»: як це було

12 січня виповнюється 50 років від дня найбільшої репресивної акції проти українських дисидентів, коли одночасно було заарештовано більшість відомих представників національно-демократичного руху і розпочався так званий «генеральний погром» українського шістдесятництва

Провал Ярослава Добоша або «бий своїх, щоб чужі боялися»

4 січня 1972 року о 21.20 у потязі № 7 «Москва–Прага» на прикордонному пункті Чоп був затриманий бельгійський турист Ярослав Добош. Ця подія стала доленосною для багатьох українських дисидентів. Вона детонувала заздалегідь підготовлену КҐБ хвилю репресій, яку в таємних документах назвали операцією «Блок». Упродовж 1972–1973 рр. було заарештовано 89 дисидентів. З них 28 у Києві та 13 – Львові. Зазвичай засуджені отримували по 5–7 років ув’язнення. Масштаби репресій перевищили аналогічні процеси над «шістдесятниками»