У Миколаєві відкрили виставку ікон до Дня Святого Миколая

У Миколаївському обласному художньому музеї запрацювала виставка "Українська домашня ікона" з приватної колекції.

Про це кореспондентові Укрінформу повідомили у пресслужбі музею.

 

"Експозиція виставки "Українська домашня ікона" з приватної колекції налічує понад 200 творів. Найбільш розповсюджені образи Святого Миколая, Богородиці, Ісуса Христа тощо", - розповіли у музеї.

Там також зазначили, що представлені ікони написані для родинної обрядової практики. Адже домашні ікони здавна грали важливу роль для розвитку національної етнічної самосвідомості. Це, в першу чергу, захист від ворожих сил, оберіг, що забезпечує родинний добробут. Українці сприймали ікони, як "вікна" в інший світ, засіб зв'язку з Царством Небесним.

Ікони для домівок могли писатися як професійними, так і народними майстрами-самоуками відповідно до світоглядних та духовних потреб українського народу.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.