Меморіал «Батьківщина-Мати» не здається в оренду і не може бути приватизований – МКІП

Меморіал "Батьківщина-Мати" не здається в оренду і жодним чином не може потрапити у приватні руки.

На цьому наголосили у пресслужбі Міністерства культури на інформаційної політики.

 

"На балансі Національного музею історії України у Другій світовій війні обліковується 38 одиниць нерухомого майна загальною площею понад 40 тис. кв. м. Орендар одного з приміщень площею 565,1 кв. м намагається в судовому порядку визнати недійсним договір оренди в пункті, що забороняє приватизацію майна", – йдеться у повідомленні.

У відомстві зазначили, що це суперечить законодавству. "Адже пряма норма закону "Про приватизацію державного і комунального майна" (стаття 4) не дозволяє приватизувати такі об'єкти", – зазначається у повідомленні.

Водночас, як ідеться у повідомленні Національного музею історії України у Другій світовій війні, Фонд держмайна України готує оскарження цього рішеня у Верховному Суді як такого, що суперечить законодавству.


Раніше ЗМІ повідомляли, що "Батьківщину-Мати" в Києві можуть приватизувати.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.