Музей Грушевського розпочинає проєкт "Немає такої вулиці"

Рух за перейменування охопив всю Україну і, звичайно, її столицю — Київ, на мапі якого безсистемно нині вживаються приблизно 3000 урбанонімів

Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського розпочинає серію публікацій "Немає такої вулиці", якими музей хоче відповісти на поширені в дискусіях репліки на кшвал "А про нього ніхто нічого не знає" або "А це ім'я маловідоме".

Проєкт "Немає такої вулиці" відкриє нарис про відомого дослідника Києва і, за словами Михайла Грушевського, "київського патріота" Володимира Івановича Щербину вже завтра.

"За тридцять років Незалежної України ми поступово декомунізовували цей простір, залишаючи однак на марґінесі поняття деколонізації, до якої українські політики закликали ще понад сто років тому. "Кінець московської орієнтації", "наша західна орієнтація", "визволення від "песього обов'язку" супроти Московщини", — ці поклики Михайла Грушевського, на жаль, не вкорінилися навіки в свідомості українства. Час настав" - йдеться у повідомленні музею.
 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.