У Вінниці з Меморіалу Слави демонтували пам'ятник

Прибрали чотириметрових будьонівця, червоногвардійця та червоноармійця

Про це повідомляє Вінницька міська рада.

Центральний пам'ятник Меморіалу Слави, що у Вінниці на площі Європейській, демонтували. А саме прибрали чотириметрових будьонівця, червоногвардійця та червоноармійця.

Дирекція парків та дозвілля територіальної громади, на балансі якої перебували три фігури, передала їх на зберігання філії Вінницького обласного краєзнавчого музею – Історико-меморіальному комплексу пам'яті жертв нацизму.

Скульптурна композиція звеличувала борців за радянську владу, втім радянська ідеологія пов'язала цей пам'ятник з перемогою у Другій світовій війні.

На самому ж меморіалі залишаються захоронення більшовиків та їх прихильників, які воювали проти Армії Української Народної Республіки, відбувалися упродовж 1919-1922 років. Також з 1958 на меморіал із кладовищ Вінниці та Вінниччини почали перепоховувати прах червоноармійців - учасників подій Другої світової війни.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.