У Музеї Вінниці відкрилась виставка «Європейська площа: простір (не)пам’яті»

Це виставка - про громадський простір у середмісті Вінниці, який під час більшовицької окупації та подальшого радянського періоду перетворили на поховальну зону

Відкриття виставки відбулося у рамках Днів європейської спадщини у Вінниці.

 
Виставка має назву "Європейська площа: простір (не)пам'яті". Вона розповідає про громадський простір у середмісті Вінниці, який під час більшовицької окупації та подальшого радянського періоду перетворили на поховальну зону. Протягом майже століття, це місце настільки перенасичили різними сенсами, що його первинне призначення давно загубилося.
На стендах прослідковано історію цього місця з моменту його виникнення, оповідає про трансформації, які з ним відбувалися і відповідає на багато інших питань. Наприклад, хто там похований? Або, як місцева радянська влада загубила могилу одного зі своїх "ідолів"? Чи, звідки у середмісті Вінниці взялися поховання кількох десятків китайських найманців?
Виставка починає працювати в понеділок, 26 вересня. І триватиме щонайменше до кінця року.
Графік роботи виставки: з понеділка по п'ятницю, 12:00-18:00.
Місце: Вежа Артинова.
Вхід вільний.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.