В Києві дерусифікували ще 11 вулиць

10 листопада депутати Київської міської ради підтримали перейменування ще 11 вулиць, назви яких були пов’язані з Росією та радянським минулим.

10 листопада 2022

10 листопада депутати Київської міської ради підтримали перейменування ще 11 вулиць, назви яких були пов'язані з Росією та радянським минулим.

Про це повідомив міський голова Києва Віталій Кличко.

Депутати Київради на сьогоднішньому засіданні перейменували 11 вулиць:

бульвар Праці - бульвар Івана Котляревського
вулиця Біломорська - вулиця Катерини Гандзюк
вулиця Магнітогорська - вулиця Якова Гніздовського
вулиця Ломоносова - вулиця Юлії Здановської
вулиця Північно-Сирецька - вулиця Віктора Некрасова
вулиця Генерала Карбишева - вулиця Ірини Бекешкіної
вулиця Челябінська - вулиця Пантелеймона Куліша
вулиця Миколи Гастелло - вулиця Бусовогірська
вулиця Маміна-Сибіряка - вулиця Вічова
вулиця Валі Котика - вулиця Віденська
вулиця Іжевська - вулиця Іжкарська.

Теми

Дивіться також

Ватутіна перепоховають, а Щорса знесуть

Влада Києва відзначила річницю радянського "звільнення"

У Києві встановили меморіальну дошку академіку Книшову

У Києві дерусифікували ще понад 40 вулиць

Петиція про перейменування площі Перемоги у Києві набрала достатньо голосів

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

5 серпня 2026 — Юстина Дудек

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

31 липня 2026 — Іван Гаврилюк

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

22 липня 2026 — Олександр Цепурдей

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

15 липня 2026 — Олександр Скрипник

Всі тексти «Історичної правди»

9 серпня, 11:10

Унаслідок обміління Дунаю у Будапешті знайшли до артефакти часів Другої світової війни

7 серпня, 22:08

У Дубенському замку розкопали стародавній міст і артефакти княжої доби

7 серпня, 22:02

Кияни можуть замовити архівні послуги онлайн

7 серпня, 09:36

У Польщі сплюндрували українське місце пам’яті в урочищі Білосток

Всі новини