В Києві дерусифікували ще 11 вулиць

10 листопада депутати Київської міської ради підтримали перейменування ще 11 вулиць, назви яких були пов’язані з Росією та радянським минулим.

10 листопада депутати Київської міської ради підтримали перейменування ще 11 вулиць, назви яких були пов'язані з Росією та радянським минулим.

Про це повідомив міський голова Києва Віталій Кличко.

Депутати Київради на сьогоднішньому засіданні перейменували 11 вулиць:

  • бульвар Праці - бульвар Івана Котляревського
  • вулиця Біломорська - вулиця Катерини Гандзюк
  • вулиця Магнітогорська - вулиця Якова Гніздовського
  • вулиця Ломоносова - вулиця Юлії Здановської
  • вулиця Північно-Сирецька - вулиця Віктора Некрасова
  • вулиця Генерала Карбишева - вулиця Ірини Бекешкіної
  • вулиця Челябінська - вулиця Пантелеймона Куліша
  • вулиця Миколи Гастелло - вулиця Бусовогірська
  • вулиця Маміна-Сибіряка - вулиця Вічова
  • вулиця Валі Котика - вулиця Віденська
  • вулиця Іжевська - вулиця Іжкарська.
     





Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.