Як українці ставляться до колишніх президентів — опитування КМІС

Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів опитування населення щодо ставлення до попередніх президентів

Серед попередніх президентів українці найкраще ставляться до Леоніда Кравчука та Віктора Ющенка, найгірше — до Віктора Януковича та Петра Порошенка.

Про це свідчать дані опитування, яке провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС).

  • до Леоніда Кравчука позитивне ставлення мають 55%, негативне – 38%
  • до Леоніда Кучми позитивно ставляться 45%, негативно – 50%
  • до Віктора Ющенка позитивно ставляться 53%, негативно – 42%
  • до Віктора Януковича позитивно ставляться 7%, негативно – 91%
  • до Петра Порошенка позитивно ставляться 39%, негативно – 57%

Варто зазначити, що від часу опитування, проведеного у 2021 році групою РЕЙТИНГ, Віктор Ющенко, про якого тоді схвально відгукнулися лише 7% опитаних, перейшов з останнього на друге місце. Натомість Леонід Кучма, який у 2021-му мав підтримку 23% опитаних, втратив першість.

 

У цьогорічному дослідженні КМІС зазначається, що ставлення до попередніх президентів дещо відрізняється залежно від статі, рівня освіти, фінансового становища та основного місця проживання.

Зокрема відсоток тих, хто позитивно ставиться до Леоніда Кравчука та Леоніда Кучми, трохи більший серед жінок, аніж серед чоловіків.

Люди із вищою освітою в середньому мають дещо більш позитивне ставлення до Леоніда Кравчука, Віктора Ющенка та Петра Порошенка.

До Віктора Ющенка та Петра Порошенка також трохи частіше позитивне ставлення мають люди із вищим рівнем доходів, аніж ті, хто за самооцінкою фінансового становища має нижчий рівень достатку.

За місцем проживання, до Віктора Ющенка та Петра Порошенка дещо краще ставляться жителі західних та центральних регіонів. До Леоніда Кучми та Віктора Януковича – східних та південних областей.

Опитування проводилося 19-27 січня 2023 року методом телефонного інтерв'ю. Були опитані 2004 респонденти. Застосовувалась випадкова вибірка номерів мобільних телефонів, згенерованих випадковим чином (random digit dialing). Вибірка дослідження репрезентативна для дорослого населення України (віком 18 років і старших). Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,2% для показників, близьких до 50%.

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".