Як українці ставляться до колишніх президентів — опитування КМІС

Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів опитування населення щодо ставлення до попередніх президентів

Серед попередніх президентів українці найкраще ставляться до Леоніда Кравчука та Віктора Ющенка, найгірше — до Віктора Януковича та Петра Порошенка.

Про це свідчать дані опитування, яке провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС).

  • до Леоніда Кравчука позитивне ставлення мають 55%, негативне – 38%
  • до Леоніда Кучми позитивно ставляться 45%, негативно – 50%
  • до Віктора Ющенка позитивно ставляться 53%, негативно – 42%
  • до Віктора Януковича позитивно ставляться 7%, негативно – 91%
  • до Петра Порошенка позитивно ставляться 39%, негативно – 57%

Варто зазначити, що від часу опитування, проведеного у 2021 році групою РЕЙТИНГ, Віктор Ющенко, про якого тоді схвально відгукнулися лише 7% опитаних, перейшов з останнього на друге місце. Натомість Леонід Кучма, який у 2021-му мав підтримку 23% опитаних, втратив першість.

 

У цьогорічному дослідженні КМІС зазначається, що ставлення до попередніх президентів дещо відрізняється залежно від статі, рівня освіти, фінансового становища та основного місця проживання.

Зокрема відсоток тих, хто позитивно ставиться до Леоніда Кравчука та Леоніда Кучми, трохи більший серед жінок, аніж серед чоловіків.

Люди із вищою освітою в середньому мають дещо більш позитивне ставлення до Леоніда Кравчука, Віктора Ющенка та Петра Порошенка.

До Віктора Ющенка та Петра Порошенка також трохи частіше позитивне ставлення мають люди із вищим рівнем доходів, аніж ті, хто за самооцінкою фінансового становища має нижчий рівень достатку.

За місцем проживання, до Віктора Ющенка та Петра Порошенка дещо краще ставляться жителі західних та центральних регіонів. До Леоніда Кучми та Віктора Януковича – східних та південних областей.

Опитування проводилося 19-27 січня 2023 року методом телефонного інтерв'ю. Були опитані 2004 респонденти. Застосовувалась випадкова вибірка номерів мобільних телефонів, згенерованих випадковим чином (random digit dialing). Вибірка дослідження репрезентативна для дорослого населення України (віком 18 років і старших). Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,2% для показників, близьких до 50%.

 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.