На Харківщині реставрують Євангеліє початку XVIII століття

Під час окупації Ізюма співробітникам місцевого краєзнавчого музею вдалося врятувати Євангеліє, якому понад 300 років

Про це інформує Харківська обласна адміністрація.

Наразі фахівці Харківського відділу Національного науково-дослідного реставраційного центру України почали працювати над відновленням унікальної пам'ятки періоду українського бароко.

Як розповіли в Департаменті культури і туризму ХОВА, краєзнавчий музей в Ізюмі значно постраждав від ворожих обстрілів. У ньому вибиті вікна, пошкоджений дах, відсутнє світло та опалення.

"Внаслідок російської агресії було пошкоджено будівлю музею, що створило несприятливі умови для паперового блоку цінної пам'ятки. Після деокупації Ізюма Євангеліє було перевезено у більш сприятливі умови. Тому ухвалили рішення провести термінові консерваційно-реставраційні заходи, щоб зупинити руйнівні процеси, які почалися в книжковому блоці", – повідомили в департаменті.

Ще під час Другої світової війни це Євангеліє також переховували співробітники музею, закопавши в землі. А вже під час повномасшабного вторгнення рф його сховали в самій будівлі музею.

 

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.