У Польщі встановлять меморіальну дошку на честь Юрія Андруховича

Українського поета, прозаїка та музиканта Юрія Андруховича вшанують меморіальною дошкою на Алеї письменників у Книжковій галереї в Освенцимі

Про це повідомила представниця галереї Моніка Собота, йдеться на сайті Читомо.

Цьогорічний вибір журі Алеї вперше відрізняється від попередніх: раніше існували суворі рамки вибору лише серед польських авторів і авторок. 

"У 2023 році ми вирішили вшанувати українського письменника Юрія Андруховича меморіальною дошкою на Алеї письменників. Вибір був продиктований змістовними міркуваннями: ми маємо справу з чудовим поетом, прозаїком і музикантом, який чудово володіє польською мовою, знаним і визнаним у польській культурі та літературі. Були також політичні та історичні міркування, які зараз відбуваються (…). Велике значення має те, що письменники, митці та діячі української культури активно та надзвичайно віддано захищають свою Батьківщину та Європу від російської агресії", — зазначив голова осередку "Алея" професор Кшиштоф Заяс.

Він наголосив, що ця відзнака символічно вшановує всіх діячів української культури.

Бронзову дошку відкриють на тротуарі перед бібліотекою в Освенцимі 22 вересня. Андрухович особисто вибрав цитату для розміщення на дошці: "Моя пам'ять дозволяє мені робити все, що я хочу. Моїй надії немає меж".

Представник Oświęcim Book Gallery зазначив, що це буде 21 дошка на Алеї письменників, який стосується подібних ініціатив на честь акторів, музикантів чи спортсменів. Відбір здійснює журі, до складу якого входять письменники, літературознавці та науковці.

Наразі тротуарі перед міською публічною бібліотекою під назвою "Книжкова галерея" вже відкрили дошки на честь таких авторів: Ванда Хотомська, Магдалена Гжебалковська, Уршуля Козьол, Ганна Кралл, Ева Ліпська, Дорота Масловська, Зофія Посмиш, Малгожата Шейнерт, Ольга Токарчук, Марек Бєньчик, Януш Гловацький, Войцех Ягельський, Ришард Криніцький, Вєслав Мислівський, Радек Рак, Анджей Стасюк, Щепан Твардох, Маріуш Щиґєл, Марцін Свєтліцький та Адам Загаєвський.

 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.