АНОНС: брифінг з нагоди відкриття виставки «Биківня в документах і пам’яті»

З нагоди Дня пам’яті жертв політичних репресій 20 травня 2023 року Український інститут національної пам’яті та Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили» проведуть брифінг для ЗМІ, приурочений до початку експонування виставки «Биківня в документах і пам’яті».

Виставка "Биківня в документах і пам'яті" показує Биківнянську трагедію в контексті суспільно-політичних процесів, що відбувалися в УРСР, розказує технологію радянського терору, інформує про організаторів і виконавців масових політичних репресій та розповідає історії постатей Биківнянського мартиролога – від відомих письменників, акторів, науковців до селян і робітників.

Банери висвітлюють також трансформацію Биківні з території злочину в загальноукраїнське і міжнародне місце пам'яті, підкреслюючи важливість для суспільства усвідомлювати втрати, спричинені програшем у національно-визвольній боротьбі і більшовицькою окупацією.

У виставці використані раніше засекречені документи НКВС, рідкісні архівні матеріали та документи з приватних зібрань.

У брифінгу візьмуть участь: Роман Подкур, Голова Національної комісії з реабілітації, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, Володимир Тиліщак, заступник Голови Українського інституту національної пам'яті, Тетяна Шептицька, заступниця генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили".

Обговорюватимуться наступні теми: День пам'яті жертв політичних репресій-2023, політика національної пам'яті в умовах воєнного часу, Биківнянські могили як місце злочину радянського режиму і як місце пам'яті для сучасних поколінь українців, масові репресії в радянській Україні як прояв державного терору в СРСР, їх особливості та наслідки.

Час: 20 травня, 12:00

Місце проведення: м. Київ, Контрактова площа, сквер між виходом з метро на вулиці Спаській та пам'ятником Григорію Сковороді (поруч із банерами виставки).

 

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.