АНОНС: брифінг з нагоди відкриття виставки «Биківня в документах і пам’яті»

З нагоди Дня пам’яті жертв політичних репресій 20 травня 2023 року Український інститут національної пам’яті та Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили» проведуть брифінг для ЗМІ, приурочений до початку експонування виставки «Биківня в документах і пам’яті».

Виставка "Биківня в документах і пам'яті" показує Биківнянську трагедію в контексті суспільно-політичних процесів, що відбувалися в УРСР, розказує технологію радянського терору, інформує про організаторів і виконавців масових політичних репресій та розповідає історії постатей Биківнянського мартиролога – від відомих письменників, акторів, науковців до селян і робітників.

Банери висвітлюють також трансформацію Биківні з території злочину в загальноукраїнське і міжнародне місце пам'яті, підкреслюючи важливість для суспільства усвідомлювати втрати, спричинені програшем у національно-визвольній боротьбі і більшовицькою окупацією.

У виставці використані раніше засекречені документи НКВС, рідкісні архівні матеріали та документи з приватних зібрань.

У брифінгу візьмуть участь: Роман Подкур, Голова Національної комісії з реабілітації, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, Володимир Тиліщак, заступник Голови Українського інституту національної пам'яті, Тетяна Шептицька, заступниця генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили".

Обговорюватимуться наступні теми: День пам'яті жертв політичних репресій-2023, політика національної пам'яті в умовах воєнного часу, Биківнянські могили як місце злочину радянського режиму і як місце пам'яті для сучасних поколінь українців, масові репресії в радянській Україні як прояв державного терору в СРСР, їх особливості та наслідки.

Час: 20 травня, 12:00

Місце проведення: м. Київ, Контрактова площа, сквер між виходом з метро на вулиці Спаській та пам'ятником Григорію Сковороді (поруч із банерами виставки).

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.