День пам’яті жертв політичних репресій у заповіднику «Биківнянські могили»

На території Заповідника експонуватиметься фотодокументальна виставка «Сини волі в часи несвободи».

21 травня 2023 року в Україні відзначають День пам'яті жертв політичних репресій, вшановуючи усіх постраждалих від комуністичного тоталітарного режиму.

В умовах воєнного стану, який діє на всій території України від 24 лютого 2022 року, на території Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили" не планується проведення традиційних масових заходів до Дня пам'яті жертв політичних репресій.

Для громадян, які 21 травня 2023 року відвідають Міжнародний меморіал жертв політичних репресій 1937 – 1941 років для вшанування пам'яті невинно убієнних, вхід на територію буде відкритий.

На території Заповідника експонуватиметься фотодокументальна виставка "Сини волі в часи несвободи", підготовлена науковцями установи. Виставка присвячена, передовсім, людям, які у той чи інший спосіб взяли участь в Українській революції 1917-1921 років, а згодом були знищенні радянським окупаційним режимом.

У добу Великого терору 1937–1938 рр. окремі факти біографії, зокрема колишньої роботи у структурах УНР або Гетьманської Держави, участі у визвольних змаганнях або повстанських рухах, належність до різноманітних культурно-просвітницьких організацій, наукових установ і видавництв чи симпатії до того або іншого політичного діяча, перетворювалися на докази "провини заарештованого" і часто вартували йому життя.

Виставка "Сини волі в часи несвободи" фактично є першим в Україні проєктом, де увага акцентується на долях репресованих діячів і учасників Української революції 1917–1921 рр., похованих у Биківні. Персональні історії, представлені на 8 банерах, доповнені унікальними ілюстративними матеріалами і архівними документами, чимало з яких оприлюднюється вперше.

Національний історико-меморіальний заповідник "Биківнянські могили" — заповідник національного значення, найбільше в Україні місце поховання жертв масових політичних репресій 1937—1941 років.  

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.