День пам’яті жертв політичних репресій у заповіднику «Биківнянські могили»

На території Заповідника експонуватиметься фотодокументальна виставка «Сини волі в часи несвободи».

21 травня 2023 року в Україні відзначають День пам'яті жертв політичних репресій, вшановуючи усіх постраждалих від комуністичного тоталітарного режиму.

В умовах воєнного стану, який діє на всій території України від 24 лютого 2022 року, на території Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили" не планується проведення традиційних масових заходів до Дня пам'яті жертв політичних репресій.

Для громадян, які 21 травня 2023 року відвідають Міжнародний меморіал жертв політичних репресій 1937 – 1941 років для вшанування пам'яті невинно убієнних, вхід на територію буде відкритий.

На території Заповідника експонуватиметься фотодокументальна виставка "Сини волі в часи несвободи", підготовлена науковцями установи. Виставка присвячена, передовсім, людям, які у той чи інший спосіб взяли участь в Українській революції 1917-1921 років, а згодом були знищенні радянським окупаційним режимом.

У добу Великого терору 1937–1938 рр. окремі факти біографії, зокрема колишньої роботи у структурах УНР або Гетьманської Держави, участі у визвольних змаганнях або повстанських рухах, належність до різноманітних культурно-просвітницьких організацій, наукових установ і видавництв чи симпатії до того або іншого політичного діяча, перетворювалися на докази "провини заарештованого" і часто вартували йому життя.

Виставка "Сини волі в часи несвободи" фактично є першим в Україні проєктом, де увага акцентується на долях репресованих діячів і учасників Української революції 1917–1921 рр., похованих у Биківні. Персональні історії, представлені на 8 банерах, доповнені унікальними ілюстративними матеріалами і архівними документами, чимало з яких оприлюднюється вперше.

Національний історико-меморіальний заповідник "Биківнянські могили" — заповідник національного значення, найбільше в Україні місце поховання жертв масових політичних репресій 1937—1941 років.  

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.