В Ірпені демонтували пам’ятник радянському солдату

В ірпінському мікрорайоні Романівка демонтували пам’ятник радянському солдатові.

Про це інформує пише ITV.

Пам'ятник демонтували тому, що через місце, де він стояв прокладатимуть нову дорогу — з'їзд із новозбудованого мосту. Про це журналістам ITV повідомила начальниця відділу культури, національностей та релігій ІМР Євгенія Антонюк.

За її словами, пам'ятник був дуже пошкоджений під час обстрілів Романівки. Саме біля нього загинула жінка з двома дітьми і волонтер.

"Пам'ятник гіпсовий і зараз у вкрай аварійному стані. Поки що його перемістили на ірпінське кладовище. Адже згідно із архівними даними під меморіалом є солдатська братська могила. Найближчим часом спеціалісти почнуть досліджувати це місце, і якщо вони виявлять рештки, то їх ексгумують і перепоховають у братську могилу на кладовищі", — пояснила Антонюк.

Якщо рештки радянських солдатів не буде знайдено на цьому місці, то найімовірніше пам'ятник передадуть в якийсь із музеїв, — додала начальниця відділу культури.

 

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.