Прокат фільму про Івана Дзюбк відкладено на невизначений час

Кінопрокат фільму "Іван і Марта", який розпочався 2 листопада, відкладено на невизначений термін.

Про це повідомили у дистрибюторській компанії KyivMusicFilm.

"Нам дуже прикро, але ми змушені відкласти випуск фільму "Іван і Марта" на деякий час. Ми щиро вболіваємо за стрічку, і дуже хочемо, щоб у вас була змога побачити цю неймовірну історію на великих екранах", - йдеться у повідомленні.

"Іван і Марта" — це документальний фільм режисера Сергія Буковського, що розповідає про життя письменника, дисидента Івана Дзюбу та його дружину Марту Дзюбу. Попередньо прокат стрічки був запланований на 2 листопада.

"Через невирішені питання продюсерів з Держкіно, про які нам стало відомо лише в день старту прокату, ми не можемо випустити фільм. Наразі кінотеатри зупинили продаж квитків та скасували сеанси", — йдеться у повідомленні.

У чому саме полягають питання, які продюсери стрічки не вирішили з Держкіно, дистрибюторська компанія не повідомила.

Також компанія-дистриб'ютор запевняє, що вже активно працює над вирішенням цієї ситуації. Для людей, які вже придбали квиток на сеанс, який скасували, є опція зв'язатися з кінотеатром для відшкодування коштів.

 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.