"Комуністична влада ставилася до українців краще, ніж до поляків у темні часи сталінізму", - польський прокурор про рішення припинити розслідування операції "Вісла"

В останньому тижневику "Sieci" Анджей Позорський заступник генерального прокурора та директора GKŚZpNP, аргументує своє рішення припинити розслідування операції "Вісла" та не визнавати її комуністичним злочином.

Про це на своїй сторінці у фейсбук написав історик, професор відділу новітньої історії Польщі Ґданського університету Ігор Галагіда.

"Це короткий виклад розгорнутого обґрунтування цього рішення. Його можна узагальнити в кількох пунктах (частину взято безпосередньо з історіографії/аргументів Польської Народної Республіки):

1) Акція була необхідна для ліквідації українського підпілля;

2) Подбали про те, щоб воно було максимально гуманним [прокурор сприйняв за чисту монету всі вказівки та рекомендації щодо гуманного ставлення до переселенців, не зважаючи на реальну ситуацію]

3) Відсутні документи, які підтверджують бажання знищити Українську національну групу [що неправда, є кілька відомих, де йдеться про асиміляцію, про це свідчать і введені обмеження, такі як максимальна розсіяність, заборона на виїзд тощо]

4) Волинська різанина (як злочин геноциду) і... воєнний стан (як комуністичний злочин) подаються як контрапункт. Останнє особливо інтригує. Звідки взялося це поняття? Згадуючи, наприклад, убитих шахтарів "Вуєка" і при всій повазі до інтернованих і побитих після 13 грудня 1981 року, важко порівняти це з примусовою депортацією 140 000 осіб. 

І речення про те, що "парадоксально, комуністична влада, в даному випадку ставилася до українців краще, ніж до поляків у темні часи сталінізму", мабуть, краще залишити без коментарів...", - написав Ігор Галагіда.

Нагадаємо, наприкінці листопада 2023 року Інститут національної пам'яті Польщі припинив розслідування примусового переселення українців у 1947 році в рамках операції "Вісла". Мовляв, слідство не знайшло підстав для висновку, що переселення було злочином проти людяності або комуністичним злочином. 

Операція "Вісла" — етнічна чистка, здійснена протягом квітня-липня 1947 року за рішенням партійного і державного керівництва СРСР, ПНР та ЧСР. Полягала у примусовій, з використанням військ депортації українців з їхніх етнічних територій, — Лемківщини, Надсяння, Підляшшя і Холмщини, — на території у західній та північній частині польської держави.

 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.