IN MEMORIAM: померла жертва нацистських концтаборів і громадська діячка Надія Слєсарєва

У ніч на 31 грудня 2023 року померла громадська діячка Надія Слєсарєва.

Про це сповістила історикиня Тетяна Пастушенко.

"Сьогодні вночі померла Надія Слєсарєва.... Пережила сталінські репресії і примусову працю в нацистській Німеччині, активна громадська діячка. Зібрала і опублікувала чотири книги спогадів колишніх жертв нацизму. Останній її виступ відбувся в Берліні 13 грудня 2023", - написала Тетяна Пастушенко.

Надія Слєсарєва народилася 23 вересня 1930 року в місті Дніпропетровськ (нині Дніпро).  У 1937 р. батька арештував НКВС, згодом його розстріляли. З осені 1937 року мати пані Надії відбувала покарання у Сиблагу. Надія тим часом виховувалась у дитячому будинку, її вдочирили подружжя Олени та Марцеля Рейнгардів, старша сестра матері з чоловіком.

Під час Другої світової війни стала свідком евакуації радянської влади та приходу вермахту. У вересні 1943 року була депортована німецькими окупантами до концентраційного табору Штутгоф і яка сама стала там жертвою примусової роботи. У 1948 р. повернулася додому у Дніпропетровськ, де возз'єдналася з мамою, яка повернулася із таборів.

Надія  Слєсарєва засновниця та очільниця Жіночого центру "Надія". Також у співпраці з берлінською організацією "KONTAKTE-KOHTAKTbI е.V.", ідстоювала визнання примусових працівників в Україні та за виплату їм компенсацій. Її діяльність давала можливість почути багатьох потерпілих і створювала простір для діалогу.

18 вересня 2019 року Надію Слєсарєву відзначили Федеральним орденом за заслуги на стрічці -  найвищим цивільним визнанням Федеративною Республікою Німеччина заслуг перед суспільним благом і присуджується німецям та іноземним громадянам за політичні, економічні, соціальні та духовні досягнення, а також за особливі заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.