У Києві з’явилася вулиця імені дисидента Василя Овсієнка

Вулицю Білгородську у Солом’янському районі Києва перейменували на честь українського громадського діяча та дисидента Василя Овсієнка.

Про це повідомив на своїй сторінці у Фейсбуці журналіст та історик Вахтанг Кіпіані.

"Гарна новина. У Києві відтепер є вулиця Василя Овсієнка. Найскромнішої і найпрацездатнішої людини з усіх, кого я знаю. Це була людина з тієї невеликої Стусової щопти, який віддав себе Україні, був тричі покараний за своє українство і гідність таборами, тюрмами і засланням. Це була людина найвищої проби. Щасливий, що з весни 1991 року мав можливість співпрацювати, а згодом і товаришувати з паном Василем", - написав Вахтанг Кіпіані.

Київська міська рада на засіданні 8 лютого дерусифікувала ще 10 міських об'єктів:

Солом'янський район: проспект Повітрофлотський – проспект Повітряних Сил; вулиця Білгородська – вулиця Василя Овсієнка.

Деснянський район: вулиця Миколи Матеюка – вулиця Василя Іваниса.

Святошинський район: вулиця Булгакова – вулиця Вахтанга Кікабідзе; бібліотека імені Олександра Блока – бібліотека імені Гната Юри.

Подільський район: провулок Яблочкова – провулок Компанійський; безіменному скверу на вулиці Боричів Тік, 17, 19, 21 присвоєно ім'я Ґолди Меїр.

Дарницький район: вулиця Чернігівська – вулиця Братів Чибінєєвих.

Печерський район: вулиця Павла Скоропадського – Бессарабський проїзд.

Шевченківський район: безіменному скверу на вулиці Жилянській присвоєно ім'я Лідії Гончаренко.

 

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.