У Києві з’явилася вулиця імені дисидента Василя Овсієнка

Вулицю Білгородську у Солом’янському районі Києва перейменували на честь українського громадського діяча та дисидента Василя Овсієнка.

Про це повідомив на своїй сторінці у Фейсбуці журналіст та історик Вахтанг Кіпіані.

"Гарна новина. У Києві відтепер є вулиця Василя Овсієнка. Найскромнішої і найпрацездатнішої людини з усіх, кого я знаю. Це була людина з тієї невеликої Стусової щопти, який віддав себе Україні, був тричі покараний за своє українство і гідність таборами, тюрмами і засланням. Це була людина найвищої проби. Щасливий, що з весни 1991 року мав можливість співпрацювати, а згодом і товаришувати з паном Василем", - написав Вахтанг Кіпіані.

Київська міська рада на засіданні 8 лютого дерусифікувала ще 10 міських об'єктів:

Солом'янський район: проспект Повітрофлотський – проспект Повітряних Сил; вулиця Білгородська – вулиця Василя Овсієнка.

Деснянський район: вулиця Миколи Матеюка – вулиця Василя Іваниса.

Святошинський район: вулиця Булгакова – вулиця Вахтанга Кікабідзе; бібліотека імені Олександра Блока – бібліотека імені Гната Юри.

Подільський район: провулок Яблочкова – провулок Компанійський; безіменному скверу на вулиці Боричів Тік, 17, 19, 21 присвоєно ім'я Ґолди Меїр.

Дарницький район: вулиця Чернігівська – вулиця Братів Чибінєєвих.

Печерський район: вулиця Павла Скоропадського – Бессарабський проїзд.

Шевченківський район: безіменному скверу на вулиці Жилянській присвоєно ім'я Лідії Гончаренко.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.