У Львові відкрили меморіальну дошку Любомиру Гузару

На фасаді храму Безсрібників Косми і Дам’яна відкрили та освятили меморіальну таблицю Главі і Отцю Української греко-католицької церкви, Почесному громадянину та уродженцю Львова Блаженнішому Любомиру Гузару.

Про це повідомляє Львівська міська рада.

Саме в цьому храмі весною 1933 року охрестили Блаженнішого Любомира. Чин благословення пам'ятної таблиці звершив Глава і Отець УГКЦ Блаженніший Патріарх Святослав.

Також Патріарх Святослав освятив катехитичний клас імені Любомира Гузара, який відкрили при храмі. На урочистість завітали владики та духовенство, представники влади, жертводавці і благодійники, мешканці та гості Львова.

Любомир Гузар очолював Українську греко-католицьку церкву 10 років (2001–2011). За цей час йому вдалося перенести престол УГКЦ до Києва, фактично зробивши церкву всеукраїнською. Він також став першим в історії УГКЦ Патріархом, який зрікся престолу. Звання Почесний громадянин міста Львова Блаженнішому Любомиру було присвоєно у 2008 році.

Блаженніший Любомир помер 31 травня 2017 року, на 85-му році життя після важкої недуги. 26 лютого 2024 року Патріарх Святослав Шевчук оголосив початок беатифікаційного процесу Блаженнішого Любомира Гузара.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.