АНОНС: Презентація книги Олександра Скрипника «Спецоперація "Некро". Розсекречені історії з архіву розвідки»

21 березня в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого у Києві відбудеться презентація книги Олександра Скрипника «Спецоперація "Некро". Розсекречені історії з архіву розвідки».

Про це йдеться на сайті Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого.

"Спецоперація "Некро". Розсекречені історії з архіву розвідки" – це збірка з п'ятдесяти двох нарисів про дії радянських спецслужб проти українців, які після поразки визвольних змагань і після Другої світової війни опинилися в Європі та Північній Америці.

До видання увійшли розвідки про життя та діяльність Олега Ольжича, Івана Литвиненка, Якова Водяного, Ісаака Мазепи, Івана Огієнка, Михайла Омеляновича-Павленка, Василя Филоновича, Володимира Мурського, Нестора Махна та інших діячів, за якими більшовицькі спецслужби вели стеження по всьому світу.

Книга написана на основі розсекречених документів з Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України і містить багато нових та ексклюзивних фактів, світлин, зображень окремих документів з архівних справ.

Під час презентації Олександр Скрипник розповість про досі невідомі епізоди спецоперацій ДПУ/НКВС/МДБ/КДБ СРСР за кордоном щодо видатних діячів українського національно-визвольного руху. Зокрема, про першу спробу ліквідувати Андрія Мельника і Степана Бандеру ще у 1944 році в м. Берліні; про нові обставини убивства Євгена Коновальця; про те, як впроваджували агентів НКВС у близьке оточення гетьмана Павла Скоропадського за кордоном; про наміри завербувати начальника розвідки УНР Всеволода Змієнка, борця за українську справу Василя Вишиваного та інших діячів і що з цього вийшло; про одну з перших спроб застосування надсекретних спецзасобів до військового міністра уряду УНР в екзилі Миколи Капустянського; про те, як КДБ здійснював широкомасштабну спецоперацію під назвою "Некро" проти голови ОУН(б) Ярослава Стецька.

Олександр Скрипник – український письменник, публіцист, дослідник історії української розвідки. Член Національної спілки журналістів України та Національної спілки письменників України. Заслужений журналіст України.

Коли: 21 березня о 17:00

Де: Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого за адресою: вул. Набережно-Хрещатицька, 1

 

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.