У Львові оцифрували відеоархів Віктора Неборака

Центр міської історії у Львові оцифрував відеоархів поета та співзасновника мистецької групи "Бу-Ба-Бу" Віктора Неборака.

Про це повідомляє Центр міської історії у Львові.

Відеоархів складається з понад 150 годин відео із літературних подій, фестивалів, перформансів, концертів, що відбувалися у 1990-х роках й фіксують ключових фігур української культури, час падіння СРСР,  початки Незалежності, а також культурне середовище тих часів. Робота розпочалася наприкінці 2021 року, і основний етап завершився перед повномасштабним російським вторгненням.

"Особливістю цього архіву є те, що це архів саме відеозаписів. Літературу і літературні середовища звикли вивчати у першу чергу через текст, а тут ми маємо доволі великий перелік документації подій навколо літератури і мистецтва загалом, з яким не менш цікаво працювати", – зазначив архівіст та дослідник Центру Олександр Маханець.

Основа частина архіву складається з відеозаписів літературних вечорів "Третє тисячоліття", які щомісячно організовував і модерував Віктор Неборак у львівському Музеї етнографії з 1995 по 2000 рік. Участь у цих подіях взяли Іван Малкович, Ігор Калинець, Наталка Білоцерківець, Ігор Римарук, Юрій Андрухович, Андрій Содомора, Соломія Павличко, Джордж Грабович, Валерій Шевчук, Юрій Тарнавський та чимало інших відомих авторів.

Ознайомитись із оцифрованими матеріалами архіву Віктора Неборака можна у бібліотеці Центру міської історії за адресою Львів, вул. Богомольця, 6. 

 

Мальтійський лицар – в оперативній розробці нквс

"Протягом кількох місяців у Парижі існує організована Токаржевським таємна організація під назвою «Орден Св. Юра» (ім’я Петлюри). Ця організація… налічує близько 20 осіб… Мета організації достеменно не з’ясована. Кажуть, що цим таємним товариством керував Василь Вишиваний…"

Австралійські українці у В’єтнамській війні

Народились у Німеччині, жили в Австралії, воювали у В’єтнамі на боці США. Матеріали австралійського національного архіву, реєстр ветеранів, журнали бойових дій розкривають крихти інформації про покоління українських мігрантів, яке було створене однією війною та потрапило на іншу.

"Пам’ять може зробити нас людьми, які змінять Україну", - Максим Остапенко

Інтерв’ю з директором "Києво-Печерської лаври" для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Мене 2-річну витягнули з-під мертвої мами". Радіо Свобода побувало в селі Угли, що пережило Волинську трагедію

Сарни ‒ Український інститут національної памʼяті отримав звернення від польської громадянки Кароліни Романовської щодо можливості проведення пошуку та ексгумації останків членів її родини, яких убили 12 травня 1943 року. УІНП погодив ці пошукові роботи в селі Угли Рівненської області на 2025 рік. Радіо Свобода поїхало в село Угли, що у Сарненському районі Рівненщини, щоб дізнатися, що там нагадує про трагедію 81-річної давнини? Що залишилося у пам'яті місцевих жителів про ті страшні часи в роки Другої світової війни?