У Львові оцифрували відеоархів Віктора Неборака

Центр міської історії у Львові оцифрував відеоархів поета та співзасновника мистецької групи "Бу-Ба-Бу" Віктора Неборака.

Про це повідомляє Центр міської історії у Львові.

Відеоархів складається з понад 150 годин відео із літературних подій, фестивалів, перформансів, концертів, що відбувалися у 1990-х роках й фіксують ключових фігур української культури, час падіння СРСР,  початки Незалежності, а також культурне середовище тих часів. Робота розпочалася наприкінці 2021 року, і основний етап завершився перед повномасштабним російським вторгненням.

"Особливістю цього архіву є те, що це архів саме відеозаписів. Літературу і літературні середовища звикли вивчати у першу чергу через текст, а тут ми маємо доволі великий перелік документації подій навколо літератури і мистецтва загалом, з яким не менш цікаво працювати", – зазначив архівіст та дослідник Центру Олександр Маханець.

Основа частина архіву складається з відеозаписів літературних вечорів "Третє тисячоліття", які щомісячно організовував і модерував Віктор Неборак у львівському Музеї етнографії з 1995 по 2000 рік. Участь у цих подіях взяли Іван Малкович, Ігор Калинець, Наталка Білоцерківець, Ігор Римарук, Юрій Андрухович, Андрій Содомора, Соломія Павличко, Джордж Грабович, Валерій Шевчук, Юрій Тарнавський та чимало інших відомих авторів.

Ознайомитись із оцифрованими матеріалами архіву Віктора Неборака можна у бібліотеці Центру міської історії за адресою Львів, вул. Богомольця, 6. 

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".