IN MEMORIAM: Відійшов у засвіти політв'язень Петро Франко

На 90-му році життя відійшов у вічність політвʼязень, дослідник, письменник та громадський діяч Петро Франко.

Про це повідомив міський голова Львова Андрій Садовий.

"Ще одна важка втрата для громади Львова та України. На 90-му році життя спочив політвʼязень, видатний дослідник, письменник та громадський діяч Петро Франко. Він присвятив своє життя служінню Україні та пам'яті тих, хто зазнав репресій. Його діяльність і наполегливість у відновленні історичної справедливості ніколи не буде забутою", — написав Андрій Садовий.

Петро Франко - політв'язень, дослідник і письменник. Народився 4 липня 1934 року в селі Глиниці на Львівщині. У 15 років його засудили до 5 років особливих концентраційних таборів за участь у національно-визвольній боротьбі. Петро Франко був ув'язненим у Мордовських концтаборах, реабілітований 1991 року. Він був одним з громадських діячів, які відновлювали військові поховання УСС і УГА на Янівському кладовищі.

Від 1992 року Петро Франко обіймав посаду голови Львівського обласного товариства політичних в'язнів і репресованих. Протягом 2010-2015 років був головою Всеукраїнського товариства політичних в'язнів і репресованих, а із 2015 року – Почесним головою.

 

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.