В Україні треба демонтувати більше сотні радянських пам’ятників

Топ-100 пам'ятників, які треба демонтувати в Україні в рамках декомунізації та деколонізації.

Цей список уклали в  громадській організації "Деколонізація. Україна"

"Це лише основні. А насправді їх в десятки разів більше. Працюємо, аби цей список суттєво зменшився", - зазначили на Фейсбук-сторінці організації "Деколонізація.Україна".

Серед них такі пам'ятники російським і радянським письменникам і поетам:

  • пам'ятник Пушкіну в Одесі на Приморському бульварі;
  • пам'ятник Булґакову в Києві;
  • пам'ятник Анні Ахматовій у Києві;
  • пам'ятник Пушкіну біля однойменного музею в Одесі;
  • пам'ятник Горькому в Одесі;
  • погруддя Пушкіну на фасаді будинку на вулиці Костянтинівській у Києві;
  • пам'ятник Пушкіну у Кривому Розі;
  • пам'ятник Пушкіну у Білгород-Дністровському;
  • пам'ятник Пушкіну у Слов'янську;
  • пам'ятник Пушкіну у Краснограді;
  • пам'ятник Горькому у Кривому Розі;
  • пам'ятник Льву Толстому в Одесі;
  • пам'ятник Пушкіну у Татарбунарах;
  • пам'ятник Пушкіну у Болграді;
  • пам'ятник Пушкіну у місті Кам'янка;
  • пам'ятник Висоцкому у Харкові;
  • пам'ятник Пушкіну у Краснограді;
  • пам'ятник Висоцкому в Одесі;
  • пам'ятник Чехову у Слов'янську;
  • погруддя Жуковському у Харкові;
  • пам'ятник Ніколаю Островському у селі Вілія;
  • пам'ятник Макаренку у Сумах.
 
 

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.