Суд зобов'язав Музей історії Києва повернути барельєф "Архангел Михаїл" Національному музею історії України

Господарський суд міста Києва задовольнив вимоги Національного музею історії України щодо барельєфа із зображенням архангела Михаїла.

Про це йдеться у повідомленні Національного музею історії України.

Барельєф кінця XVII століття "Архангел Михаїл" — один із перших експонатів у колекції Національного музею історії України (МІСТ). Нині артефакт демонструють у Музеї історії міста Києва, хоча договір тимчасового зберігання експоната сплив ще 15 березня 2024 року.

Цьогоріч Національний музей історії України відзначає 125-річчя від дати заснування Київського міського музею старожитностей і мистецтв, який є попередником МІСТ.  Команда музею планує низку заходів. Зокрема виставку "Хто як Бог? Образ Архистратига Михаїла в національній історії та культурі", що запланували на листопад 2024 року. Одним із її ключових експонатів є саме барельєф "Архангел Михаїл".

"Музей історії міста Києва досі не повернув експонат з тимчасового зберігання. Цим він порушив договірні зобов'язання і Кодекс музейної етики, а також створив перешкоди МІСТ у просвітницький і виставковій діяльності", — йдеться в повідомленні.

15 жовтня Господарський суд міста Києва задовольнив позовні вимоги Національного музею історії України.

 

Теми

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.