До 1000 днів від заснування "Хартії" запустили великий збір на потреби підрозділу

13 Бригада Національної гвардії України "Хартія" відзначила свої перші 1000 днів.

Про це повідомив історик, журналіст, військовослужбовець Вахтанг Кіпіані.

"Хартію" сформували добровольці для захисту Харкова після початку повномасштабного вторгнення РФ. Нині бригада продовжує виконувати бойові завдання на Харківщині.

Ідею збору розкриває відеокампанія за участі молодшого сержанта "Хартії" Сергія Жадана, для якої він спеціально написав вірш. Докласти руку до допомоги бригаді можна в форматі монобанки.

"Донати будуть винагороджені пам'ятними лотами від друзів "Хартії" Андрія Шевченка, Святослава Вакарчука, Івана Уривського, Євгена Клопотенка та Олександра Рудинського, а також 13 наборів марок з присвятою "Хартії" від Сергія Майдукова й вітраж харківської художниці Валентини Гук із битого скла з Держпрому після нещодавніх атак по Харкову", - написав Вахтанг Кіпіані.

Для участі в розіграші лотів слід надіслати донат від 300 гривень. Усі отримані кошти передадуть на безпосередні потреби  військових – закриття потреби в 85 дронах Mavic 3T. 

До слова, у 13 Бригаді Національної гвардії України "Хартія" служать троє редакторів сайту "Історична правда".

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.