Україні немає місця ні в НАТО, ні в ЄС, якщо вона не відповість за "злочини" на Волині, - Кароль Навроцький

Кандидат у президенти Польщі Кароль Навроцький заявив, що не бачить Україну ні в НАТО, ні в ЄС, якщо та не візьме на себе відповідальність за Волинську трагедію 1943 року.

Про це він заявив у етері телеканалу Polsat News, пише Громадське.

За словами Навроцького, "країна, яка не може відповісти за дуже жорстокий злочин проти 120 тисяч своїх сусідів, не може бути частиною міжнародних альянсів".

Також він згадав про домовленості між міністрами закордонних справ України та Польщі Андрієм Сибігою та Радославом Сікорським щодо ексгумації жертв Волинської трагедії. На думку Навроцького, це був "непотрібний політичний трюк".

"Ми в Інституті національної пам'яті вже пережили з десяток потенційних проривів у цьому питанні, тому для мене ентузіазм очільника польської дипломатії був передчасним. Хочу чітко заявити, що Інститут національної пам'яті може підтримати зусилля уряду в питанні ексгумації на Волині. Хотілося б прориву, але його поки що немає", — заявив кандидат у президенти Польщі.

Нагадаємо, у листопаді 2024 року польська опозиційна консервативна партія "Право і справедливість" (ПіС) висунула своїм кандидатом на майбутніх президентських виборах Кароля Навроцького, очільника Інституту національної пам'яті Польщі.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.