Мінкульт закликають евакуювати музейні фонди із загрожених областей

Дієвці культури, громадські організації та представники експертних середовищ вимагають негайної евакуації державного музейного фонду із загрожених областей України.

Про це йдеться у відкритиму листі до міністра культури й стратегічних комунікацій Миколи Точицькоко, який оприлюднили на фейсбук-сторінці обʼєднання "Коаліція дієвців культури", пише Читомо.

Коаліція дієвців культури, яка об'єднує понад 50 організацій та представників культурної сфери з різних регіонів України, закликає Міністерство культури терміново організувати евакуацію музеїв із прифронтових регіонів.

"Міністерство зобов'язане виконати свою функцію перед народом України і офіційно, через ухвалення швидких і законних рішень, зупинити процес втрати національного культурного надбання, який триває понад 10 років", – наголошують у зверненні.

Україна є стороною "Конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту" (1954 р.), яка зобов'язує державу вживати заходів для збереження культурної спадщини ще в мирний час. Водночас, як наголошується у зверненні, за 10 років війни належний механізм евакуації так і не був реалізований.

Автори листа нагадують, що власником державного музейного фонду є народ України, а відповідальність за його збереження несе міністерство. На тлі посилення наступальних дій російських військ, масованих бомбардувань та невизначеності щодо лінії розмежування, Україна ризикує втратити культурну спадщину в таких областях, як Чернігівська, Сумська, Харківська, Донецька, Херсонська, Запорізька, Дніпропетровська, Миколаївська та Одеська.

Наразі евакуювали менше 10% державного музейного фонду, тоді як понад 3 мільйони культурних об'єктів залишаються під загрозою. "Прийняття стратегічного політичного рішення на рівні керівництва держави про убезпечення рухомої культурної спадщини є свідченням того, що культура є частиною безпекової стратегії, спрямованої на збереження держави та української ідентичності не на папері, а в реальності", – йдеться у зверненні.

Там є також заклик до органів державної влади, місцевого самоврядування, бізнесу, банків та культурних інституцій запропонувати свої можливості для прийняття та убезпечення музейних цінностей у відносно безпечних регіонах. "Недотримання Українською владою конвенційних вимог щодо охорони власних культурних цінностей знецінює їхню важливість в очах міжнародної спільноти та може утруднити процес притягнення до відповідальності за злочини проти української культури", – зазначають автори листа.

Коаліція також нагадує, що 10 лютого 2025 року вже надіслала офіційний лист до Міністерства культури (№4680/06-25), у якому містилися пропозиції щодо практичних рішень та допомоги від громадськості.

Підписати листа можуть всі небайдужі. 

Обʼєднання "Коаліція дієвців культури" створила ініціативна група у складі Дарії Бадьйор, Івана Козленка, Ірини Подоляк й Ольги Сагайдак. Його мета — посилити та мотивувати до системної дії горизонтальну розгалужену культурну спільноту, об'єднану усвідомленням необхідності створення прозорих і справедливих правил для дієвців культури й взаємодії з іншими сферами.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.