АНОНС: Лекція Романа Подкура "Великий терор: портрет виконавця масових операцій"

2 квітня в онлайн-форматі відбудеться лекція історика Романа Подкура "Великий терор: портрет виконавця масових операцій".

Декомунізація світоглядної сфери соціуму стала одним із елементів реформування українського суспільства на початку ХХI ст. У цьому контексті виявлення та розкриття для широкої громадськості злочинів комуністичного режиму стало однією із провідних дослідницьких тематик.

Із уведенням до наукового обігу розсекречених матеріалів комуністичних спецслужб у країнах Балтії, Грузії вчені виявили чимало прізвищ безпосередніх виконавців під час Великого терору. Постало питання вивчення на підставі конкретних біографій водночас загального і конкретного портрету співробітника держбезпеки, який брав участь у масових репресивних операціях.

Важливо було виявити загальні й індивідуальні риси чекіста-керівника, який організовував безпосередню реалізацію оперативних наказів, чекіста-слідчого, від якого залежала доля підслідного, чекіста–ката, який виконував судовий чи позасудовий вирок. Хто були люди, які організовували та здійснювали масові репресії в Україні у 1937–1938 роках? Якими мотивами вони керувалися? Чи існував типовий образ чекіста, чи кожен мав свої унікальні риси?

Відповіді на ці питання шукатиме кандидат історичних наук Роман Подкур у своїй лекції, присвяченій аналізу соціального, психологічного та професійного портрета виконавців масових репресій 1937–1938 років в Україні.

Коли: 2 квітня, о 18:00

Посилання надішлемо вам на пошту після реєстрації.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".