IN MEMORIAM: Відійшов у вічність боєць дивізії "Галичина" Степан Гураль

На 96-му році життя помер боєць УПА і дивізії "Галичина" з Львівщини Степан Гураль.

Про це повідомив  заступник голови Галицького Братства вояків дивізії "Галичина" Ігор Іваньков.

"І знову сумна звістка… Сьогодні вночі на 96-мі році життя відійшов у засвіти наш побратим із Галицького Братства вояків дивізії "Галичина" Степан Гураль. А ще позавчора його провідували пластуни… Надзвичайно добра людина, яку Господь покликав до себе саме на Великдень", - написав на своїй сторінці у Фейсбук Ігор Іваньков.

У Другій світовій війні Степан Гураль воював у складі дивізії СС "Галичина". Навесні 1944 року у 14 років він добровільно зголосився до "Юнацтва" протиповітряної оборони. Вишкіл проходив біля Праги та у Відні. Брав участь у бойових діях в Австрії у 1945 році. 

Після війни воював у лавах УПА. В 1946 році заарештований і засуджений до 10 років радянських концтаборів. Покарання відбував у Кенгірі (Казахстан) і Тайшеті (Іркутська область). Був учасником Кенгірського повстання. В Україну Степан Гураль повернувся у 1955 році. Мешкав у м. Миколаїв на Львівщині.

 

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.