IN MEMORIAM: Відійшов у вічність боєць дивізії "Галичина" Степан Гураль

На 96-му році життя помер боєць УПА і дивізії "Галичина" з Львівщини Степан Гураль.

Про це повідомив  заступник голови Галицького Братства вояків дивізії "Галичина" Ігор Іваньков.

"І знову сумна звістка… Сьогодні вночі на 96-мі році життя відійшов у засвіти наш побратим із Галицького Братства вояків дивізії "Галичина" Степан Гураль. А ще позавчора його провідували пластуни… Надзвичайно добра людина, яку Господь покликав до себе саме на Великдень", - написав на своїй сторінці у Фейсбук Ігор Іваньков.

У Другій світовій війні Степан Гураль воював у складі дивізії СС "Галичина". Навесні 1944 року у 14 років він добровільно зголосився до "Юнацтва" протиповітряної оборони. Вишкіл проходив біля Праги та у Відні. Брав участь у бойових діях в Австрії у 1945 році. 

Після війни воював у лавах УПА. В 1946 році заарештований і засуджений до 10 років радянських концтаборів. Покарання відбував у Кенгірі (Казахстан) і Тайшеті (Іркутська область). Був учасником Кенгірського повстання. В Україну Степан Гураль повернувся у 1955 році. Мешкав у м. Миколаїв на Львівщині.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.