У Львові вшанують пам’ять вояків дивізії "Галичина"

28 квітня відзначатимуть 82-шу річницю створення дивізії "Галичина".

Про це повідомив заступник голови Галицького Братства вояків дивізії "Галичина" Ігор Іваньков.

У суботу, 26 квітня, об 11:00 в архикатедральному соборі Св. Юра у Львові відбудеться панахида за полеглими дивізійниками та воїнами Збройних Сил України. А також відправа за здоров'я ще живих комбатантів і військовослужбовців, що стали на захист України.

О 12:30 – вшанування пам'яті вояків Дивізії на 76-му полі Личаківського цвинтаря.

Участь у заході запрошують взяти членів родин комбатантів і всіх, кому небайдужий чин галицьких добровольців.

14-та дивізія військ СС "Галичина" — з'єднання з українців, яке воювало на боці збройних сил Третього Райху. Про його створення оголосила окупаційна влада дистрикту "Галичина" 28 квітня 1943 року. У липні 1944 року дивізія у складі 13-го армійського корпусу  4-ї танкової армії групи армій "Північна Україна" брала участь у битві під Бродами, внаслідок чого зазнала поразки. Близько 8 тис. її солдатів загинуло.

Після переформування дивізію кинули на придушення Словацького національного повстання. У квітні 1945 року на базі дивізії "Галичина" утворили т. зв. Українську національну армію. Після капітуляції Німеччини особовий склад дивізії здався в полон британським військам в Італії. Перевірочні комісії воєнних злочинів за вояками дивізії військ СС "Галичина" не виявили.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".