АНОНС: Лекція Володимира Бірчака "День пам'яті та перемоги над нацизмом, День Героїв. Український вимір травневих свят".

У місті Городок на Львівщині відбудеться відкрита лекція історика і військовослужбовця Володимира Бірчака "День пам'яті та перемоги над нацизмом, День Героїв. Український вимір травневих свят".

Україна, починаючи із 2014-го року, відходить від радянських та російських традицій святкування 9 травня, як Дня перемоги. Для нас це День пам'яті та примирення – і цей день ми відзначаємо із усім цивілізованим світом 8 травня.

Для українців Друга світова принесла дуже багато лиха і страждань. Ми боролися не лише у Червоній армії з нацистами, але й в УПА та арміях союзників – і спільними зусиллями побороли ворога. У тій війні ми втратили близько 10 мільйонів населення, як цивільних та і військових, тому ми не святкуємо, а пам'ятаємо.

У травні українці згадують усіх своїх полеглих героїв, зокрема як Миколу Міхновського, Симона Петлюру та Євгена Коновальця, котрі загинули у травні, так і всіх відомих і невідомих синів і дочок України, котрі загинули за самостійну і соборну Україну. Це свято не є новим, воно має більш як півстолітню історію – це День Героїв.

Володимир Бірчак – офіцер 13-ї бригади НГУ "Хартія", історик, архівіст, співавтор та співупорядник 18 книжок, брошур та збірників документів про українських визвольний рух та репресії совєтської влади проти українського народу.

Організатори події: 13 Бригада Національної гвардії України "Хартія", Хартія-Хаб "Апостольська Чота"

Коли: 22 травня, четвер, 17:00

Де: Львівська область, м. Городок, вул.Коцюбинського, 5 (приміщення ГО "Апостольська чота")

Вхід вільний.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".