АНОНС: Лекція Святослава Липовецького "Анатомія героїзму: як галичани повели "давно поховану націю" революційним шляхом"

У циклі історичних лекцій "Як подолати Росію: спитай історика" 28 травня у Харкові відбудеться лекція історика Святослава Липовецького "Анатомія героїзму: як галичани повели "давно поховану націю" революційним шляхом".

У 1830-х роках керівник львівської поліції називав галицьких українців "давно похованою нацією", а вже на початку ХХ століття місцеві інтелектуали стверджували, що галичани не здатні до активної політичної боротьби — тим паче революційної. Зокрема, про це писав Михайло Грушевський у 1909 році.

Того ж року народився Степан Бандера — символ покоління революціонерів, які провадили бойову діяльність, експропріаційні акції, проголошували українську державність, створювали партизанське військо та піднімали повстання в таборах ГУЛАГу.

З нагоди Дня Героїв проаналізуємо галицький досвід ХІХ–ХХ століть, а також поговоримо про те, як і завдяки чому відбулося національне відродження.

Святослав Липовецький — публіцист, історик, автор близько 300 статей і кількох книжок, зокрема "Вбити міністра. Варшавський замах та інші пригоди українських націоналістів").

Модеруватиме — Володимир Бірчак, історик, сержант бригади "Хартія".

Коли: 28 травня, середа, 17:00

Де: Харків, ЄрміловЦентр (майдан Свободи, 4)

Вхід вільний, за попередньою за реєстрацією

Організатори: 13-та бригада НГУ "Хартія", ЦСМ "ЄрміловЦентр", видавництво Vivat

 

 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.