У Переяславі на майдані Княжий двір демонтували пам'ятник "Навіки разом"

У Переяславі на майдані Княжий двір демонтували пам'ятник "Навіки разом" на честь фейкового "возз'єднання" України та Росії.

Про це повідомляє Деколонізація. Україна.

Пам'ятник "Навіки разом" у Переяславі понад чотири десятиліття символізував радянський міф про "возз'єднання" України з Росією. Цей монумент був споруджений у 1979 році на місці, де відбулася Переяславська рада 1654 року.

Демонтаж пам'ятника виявився технічно складним, адже вага споруди становила близько 10 тонн, роботи тривали майже дві години.

"Після демонтажу пам'ятника на центральній площі, ми прибираємо ще один символ – пам'ятний знак, що також присвячений Переяславській раді 1654 року. Ця подія століттями використовувалася як інструмент російської пропаганди, щоб спотворити нашу історію й применшити прагнення українців до свободи. Сьогоднішня подія – це про правду та повернення власної історії, очищеної від штучних наративів", – прокоментував у Facebook міський голова Вячеслав Саулко.

Пам'ятник "Навіки разом" встановили на честь 325-річчя Переяславської ради. У 1982 році, відповідно до постанов ЦК КПУ та Ради Міністрів УРСР, на майдані Княжий Двір у Переяславі встановили пам'ятний знак. Скульптурна композиція включала зображення Богдана Хмельницького та московського посла Василя Бутурліна, які символізували укладення угоди. У верхній частині пам'ятника напис церковнослов'янською: "Чтоб єсми вовєки вси єдино были".

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".