АНОНС: Вечір пам'яті до 100-річчя від дня народження командира УПА Мелетія Семенюка

У Луцьку відбудеться вечір пам'яті до 100-річчя від дня народження Мелетія Семенюка - борця за державну незалежність України, в'язня радянських таборів, першого голови Братства вояків ОУН і УПА Волинського краю імені Клима Савура.

Про це інформує Волинський краєзнавчий музей.

Мелетій Семенюк народився 12 вересня 1925 року в селі Борочиче Горохівського району. Батько був офіцером армії УНР. З 22 січня 1944 року Мелетій був у розвідці Військової округи "Лиман" Української повстанської армії, а згодом у розвідувальному відділі штабу ВО "Турів". Командував зв'язком розвідки групи "Турів" на Холмщині (02–07.1944), надалі забезпечував зв'язок між сотнями УПА "Голубенка", "Назара", "Мирона", "Ягоди". З серпня 1944 року Мелетій  командував сотнею групи "Турів" відтинку "Лиман" Української повстанської армії. Через зраду був схоплений пораненим під час бою з НКВС 6 вересня 1944 року у криївці в с.Озденіж.

Мелетія Семенюка засудили до смертної кари, яку згодом замінили на 15 років неволі. Влітку 1945 року він втік із табору в Монголію, але був виданий назад. Брав активну участь у Норильському повстанні. Після звільнення 18 липня 1956 року не мав права поселилися вдома, нелегально жив у Львові.

Мелетія знову арештували 26 грудня 1958 року, а 15 квітня 1959 року Львівський обласний суд за 4.2 ст. 7 Закону СРСР від 25.12.1958 р. "Про кримінальну відповідальність за державні злочини" засудило його на 8 років продовжувати не до кінця відбуте покарання ще з 1944 року. Сидів у Дубровному ВТТ Мордовської АРСР (Росія). На волю вийшов 28 січня 1966 року.

Повернувся в рідне с. Борочиче, одружився. У сім'ї народилися дві доньки. Однак постійно був під наглядом органів КДБ. Працював шофером самоскида в радгоспі Горохівського цукрокомбінату. У 1977-му за сфабрикованою справою про нібито приписки кілометражу, а насправді за листування з поетом-шістдесятником Іваном Світличним, Мелетія Семенюка засудили втретє засудили, цього разу на 5 років.

Вийшовши на волю у 1982 році. У 1988-му вступив в Українську Гельсінську спілку. У вересні 1990 року організував і очолив Братство вояків ОУН і УПА Волинського краю ім. Клима Савура. До останніх днів відновлював місця поховань членів ОУН і УПА у Волинській, Рівненській, Житомирській областях, на Холмщині. Помер 7 жовтня 2004 року в Луцьку, похований у рідному селі. У 2020 році Національна комісія з реабілітації визнала Мелетія Семенюка повністю реабілітованим.

Коли: 11 вересня, 15:00

Де: Волинський краєзнавчий музей, м. Луцьк, вул. Шопена, 20

 

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.