АНОНС: Вечір пам'яті до 100-річчя від дня народження командира УПА Мелетія Семенюка

У Луцьку відбудеться вечір пам'яті до 100-річчя від дня народження Мелетія Семенюка - борця за державну незалежність України, в'язня радянських таборів, першого голови Братства вояків ОУН і УПА Волинського краю імені Клима Савура.

Про це інформує Волинський краєзнавчий музей.

Мелетій Семенюк народився 12 вересня 1925 року в селі Борочиче Горохівського району. Батько був офіцером армії УНР. З 22 січня 1944 року Мелетій був у розвідці Військової округи "Лиман" Української повстанської армії, а згодом у розвідувальному відділі штабу ВО "Турів". Командував зв'язком розвідки групи "Турів" на Холмщині (02–07.1944), надалі забезпечував зв'язок між сотнями УПА "Голубенка", "Назара", "Мирона", "Ягоди". З серпня 1944 року Мелетій  командував сотнею групи "Турів" відтинку "Лиман" Української повстанської армії. Через зраду був схоплений пораненим під час бою з НКВС 6 вересня 1944 року у криївці в с.Озденіж.

Мелетія Семенюка засудили до смертної кари, яку згодом замінили на 15 років неволі. Влітку 1945 року він втік із табору в Монголію, але був виданий назад. Брав активну участь у Норильському повстанні. Після звільнення 18 липня 1956 року не мав права поселилися вдома, нелегально жив у Львові.

Мелетія знову арештували 26 грудня 1958 року, а 15 квітня 1959 року Львівський обласний суд за 4.2 ст. 7 Закону СРСР від 25.12.1958 р. "Про кримінальну відповідальність за державні злочини" засудило його на 8 років продовжувати не до кінця відбуте покарання ще з 1944 року. Сидів у Дубровному ВТТ Мордовської АРСР (Росія). На волю вийшов 28 січня 1966 року.

Повернувся в рідне с. Борочиче, одружився. У сім'ї народилися дві доньки. Однак постійно був під наглядом органів КДБ. Працював шофером самоскида в радгоспі Горохівського цукрокомбінату. У 1977-му за сфабрикованою справою про нібито приписки кілометражу, а насправді за листування з поетом-шістдесятником Іваном Світличним, Мелетія Семенюка засудили втретє засудили, цього разу на 5 років.

Вийшовши на волю у 1982 році. У 1988-му вступив в Українську Гельсінську спілку. У вересні 1990 року організував і очолив Братство вояків ОУН і УПА Волинського краю ім. Клима Савура. До останніх днів відновлював місця поховань членів ОУН і УПА у Волинській, Рівненській, Житомирській областях, на Холмщині. Помер 7 жовтня 2004 року в Луцьку, похований у рідному селі. У 2020 році Національна комісія з реабілітації визнала Мелетія Семенюка повністю реабілітованим.

Коли: 11 вересня, 15:00

Де: Волинський краєзнавчий музей, м. Луцьк, вул. Шопена, 20

 

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.