Пів мільйона від МУР для освітян: стартувала Премія ім. Павла Тичини

З 1 до 14 вересня 2025 року триває прийом заявок на Освітню премію імені Павла Тичини від творчого об’єднання МУР.

Податися може будь-хто — вчителі, студенти, учні, дослідники чи просто ті, хто цікавиться знаннями та вміє ділитися ними. Премія покликана відзначити людей, які пропонують креативні підходи до навчання й надихають інших шукати й відкривати нове. Адже саме так зароджується інтерес — через захоплення, яке спонукає копатися глибше та вивчати серйозніше.

Учасникам потрібно:

- записати відео (до 1 хвилини) на тему, яку вони вважають важливою для школярів чи для суспільства;

- підготувати коротке есе на тему "Школа вчить знати. А хто навчить бути?"

Серед усіх заявок буде відібрано 25 учасників, які візьмуть участь в півфіналі 18 жовтня 2025 року в UNIT.City, Київ. Фінал премії відбудеться 1 листопада у Києві. Вісім найкращих лекторів проведуть відкриті лекції, які журі оцінюватиме за креативністю, простотою та правдивістю подачі.

Загальний фонд конкурсу становить 500 000 грн: І місце — 250 000 грн, ІІ місце — 150 000 грн, ІІІ місце — 100 000 грн.

Таймлайн Премії-2025:

1–14 вересня — прийом заявок.

18 жовтня — півфінал у Києві (UNIT.City).

1 листопада — гранд-фінал у Києві (UNIT.City).

МУР — незалежне творче об'єднання, що поєднує мистецтво, освіту та культуру. МУР створює вистави, кінопроєкти, лекції, освітні відео, популяризує українську культуру та підтримує молоді таланти.

Агенція Купол – агенція широкого циклу, що спрямовує свою діяльність на підтримку та розвиток соціокультурних ініціатив. 
Премія реалізується за підтримки партнерів: Visa, ПриватБанк та Bolt, які допомагають формувати фонд та розвивати сучасні освітні ініціативи в Україні. 

Детальніше про Премію ім. Павла Тичини читайте за посиланням.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".