Пів мільйона від МУР для освітян: стартувала Премія ім. Павла Тичини

З 1 до 14 вересня 2025 року триває прийом заявок на Освітню премію імені Павла Тичини від творчого об’єднання МУР.

Податися може будь-хто — вчителі, студенти, учні, дослідники чи просто ті, хто цікавиться знаннями та вміє ділитися ними. Премія покликана відзначити людей, які пропонують креативні підходи до навчання й надихають інших шукати й відкривати нове. Адже саме так зароджується інтерес — через захоплення, яке спонукає копатися глибше та вивчати серйозніше.

Учасникам потрібно:

- записати відео (до 1 хвилини) на тему, яку вони вважають важливою для школярів чи для суспільства;

- підготувати коротке есе на тему "Школа вчить знати. А хто навчить бути?"

Серед усіх заявок буде відібрано 25 учасників, які візьмуть участь в півфіналі 18 жовтня 2025 року в UNIT.City, Київ. Фінал премії відбудеться 1 листопада у Києві. Вісім найкращих лекторів проведуть відкриті лекції, які журі оцінюватиме за креативністю, простотою та правдивістю подачі.

Загальний фонд конкурсу становить 500 000 грн: І місце — 250 000 грн, ІІ місце — 150 000 грн, ІІІ місце — 100 000 грн.

Таймлайн Премії-2025:

1–14 вересня — прийом заявок.

18 жовтня — півфінал у Києві (UNIT.City).

1 листопада — гранд-фінал у Києві (UNIT.City).

МУР — незалежне творче об'єднання, що поєднує мистецтво, освіту та культуру. МУР створює вистави, кінопроєкти, лекції, освітні відео, популяризує українську культуру та підтримує молоді таланти.

Агенція Купол – агенція широкого циклу, що спрямовує свою діяльність на підтримку та розвиток соціокультурних ініціатив. 
Премія реалізується за підтримки партнерів: Visa, ПриватБанк та Bolt, які допомагають формувати фонд та розвивати сучасні освітні ініціативи в Україні. 

Детальніше про Премію ім. Павла Тичини читайте за посиланням.

 

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.