IN MEMORIAM: відійшов у вічність діяч ОУН Володимир Буштедт

На 103 році пішов із життя довголітній діяч ОУН Володимир Буштедт.

Про це повідомив голова ОУН Богдан Червак.

Володимир Буштедт народився 10 вересня 1922 року в Бересті над Бугом. У 1944-го переїхав до Німеччини, де приєднався до ОУН під проводом Андрія Мельника. У 1949-му прибув до Австралії.

"На чужині Володимир Буштедт ніколи не забував, що він українець і зобов'язаний працювати для України. У Мельбурні він приєднався до УАПЦ, залучаючи неї національно-свідомих священиків і парафіян", - йдеться у повідомленні.

У 1985 році вступив до "Комітету оборони національних і людських прав в Україні", який допомагав дисидентському руху, оприлюднював у вільному світі інформацію про українців, які в умовах поневолення своєї Батьківщини боролися за самостійність України.

Після того як у 1991 році Україна відновила свою державність заснував "Фонд допомоги Україні", який надавав фінансову допомогу різним культурним і видавничим проектам, що утверджували національну ідентичність та відкривали маловідомі сторінки нашої історії, зокрема періоду діяльності ОУН у Другій світовій війні.

 
Володимир Буштедт

Теми

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.