Названо лауреатів Відзнаки Омеляна Ковча 2025

Церемонія вручення Відзнаки блаженного священомученика Омеляна Ковча пройшла 30-го листопада у Львівській національній опері.

Цьогоріч лауреатами Відзнаки 2025 року стлаи:

Джордж Вайгель — Американський публіцист та громадський інтелектуал. Послідовно підтримує Україну у своїх публічних виступах, статтях та аналітичних матеріалах у провідних західних медіа (США). 

Патрік Келлі — Ініціатор міжнародного проєкту "Дзвін миру" та Посол Миру ООН від Німеччини. Активно залучає міжнародні інституції та громадськість до привернення уваги до російської агресії проти України (Німеччина). 

Олександра Матвійчук — Українська правозахисниця, голова Центру громадянських свобод, лауреатка Нобелівської премії миру, учениця видатного українця, дисидента, філософа, лауреата Відзнаки Ковча Євгена Сверстюка. Учасниця Ініціативної групи "Першого грудня". 

Наталія Тарабалка – Мати загиблого героя Степана Тарабалки, яка перетворила особисту втрату на силу допомагати іншим. Через Оздоровчий центр "Тепло крилатої душі" вона дарує підтримку дітям і родинам воїнів, створює простір для психологічного зцілення та пам'яті.

Фундація "Авангард" (Fundacja "Awangarda – polscy medycy na froncie") — Команда польських медиків, яка без вагань вирушає туди, де потрібна найбільша допомога. Фундація забезпечує українських військових і цивільних сучасними медичними засобами, навчає рятувати життя в бойових умовах (Республіка Польща).

Олександра Матвійчук відзначила, що для неї відзнака Омеляна Ковча — "додаткове зобов'язання продовжувати роботу на захист людині та її гідності". "Ми проходимо через один із найважчих етапів нашої історії — ми боремся за свободу як шанс збудувати державу, в якій кожна людина буде захищена", — додала очільниця Центру громадянських свобод. 

Організатори: Українська Греко-Католицька Церква, Комітет із вшанування пам'яті Блаженного Священномученика Омеляна Ковча.

Отець Омелян Ковч визнаний Блаженним Священомучеником, а з 2010 року засновано Відзнаку його імені, яка щорічно вручається видатним особистостям за значний внесок у справі екуменічного діалогу, діалогу культур і народів, міжрелігійного та міжнаціонального порозуміння, соціально-харитативної та благодійної діяльності, за особистий життєвий приклад жертовності та гуманізму, героїчні вчинки.

Раніше лауреатами відзнаки були Ліна Костенко, Євген Сверстюк, Арон Вайс, спільнота св. Егідія з Рима, Український католицький університет, Марко та Уляна Супруни, Оксана Забужко, Тімоті Снайдер, Аґнєшка Голланд, Олег Сєнцов та інші.

 

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.