Названо лауреатів Відзнаки Омеляна Ковча 2025

Церемонія вручення Відзнаки блаженного священомученика Омеляна Ковча пройшла 30-го листопада у Львівській національній опері.

Цьогоріч лауреатами Відзнаки 2025 року стлаи:

Джордж Вайгель — Американський публіцист та громадський інтелектуал. Послідовно підтримує Україну у своїх публічних виступах, статтях та аналітичних матеріалах у провідних західних медіа (США). 

Патрік Келлі — Ініціатор міжнародного проєкту "Дзвін миру" та Посол Миру ООН від Німеччини. Активно залучає міжнародні інституції та громадськість до привернення уваги до російської агресії проти України (Німеччина). 

Олександра Матвійчук — Українська правозахисниця, голова Центру громадянських свобод, лауреатка Нобелівської премії миру, учениця видатного українця, дисидента, філософа, лауреата Відзнаки Ковча Євгена Сверстюка. Учасниця Ініціативної групи "Першого грудня". 

Наталія Тарабалка – Мати загиблого героя Степана Тарабалки, яка перетворила особисту втрату на силу допомагати іншим. Через Оздоровчий центр "Тепло крилатої душі" вона дарує підтримку дітям і родинам воїнів, створює простір для психологічного зцілення та пам'яті.

Фундація "Авангард" (Fundacja "Awangarda – polscy medycy na froncie") — Команда польських медиків, яка без вагань вирушає туди, де потрібна найбільша допомога. Фундація забезпечує українських військових і цивільних сучасними медичними засобами, навчає рятувати життя в бойових умовах (Республіка Польща).

Олександра Матвійчук відзначила, що для неї відзнака Омеляна Ковча — "додаткове зобов'язання продовжувати роботу на захист людині та її гідності". "Ми проходимо через один із найважчих етапів нашої історії — ми боремся за свободу як шанс збудувати державу, в якій кожна людина буде захищена", — додала очільниця Центру громадянських свобод. 

Організатори: Українська Греко-Католицька Церква, Комітет із вшанування пам'яті Блаженного Священномученика Омеляна Ковча.

Отець Омелян Ковч визнаний Блаженним Священомучеником, а з 2010 року засновано Відзнаку його імені, яка щорічно вручається видатним особистостям за значний внесок у справі екуменічного діалогу, діалогу культур і народів, міжрелігійного та міжнаціонального порозуміння, соціально-харитативної та благодійної діяльності, за особистий життєвий приклад жертовності та гуманізму, героїчні вчинки.

Раніше лауреатами відзнаки були Ліна Костенко, Євген Сверстюк, Арон Вайс, спільнота св. Егідія з Рима, Український католицький університет, Марко та Уляна Супруни, Оксана Забужко, Тімоті Снайдер, Аґнєшка Голланд, Олег Сєнцов та інші.

 

Полковник Альфред Бізанц. Нотатки з внутрішньої тюрми мдб урср

Доля Альфреда Бізанца схожа з історією австрійського ерцгерцога Вільгельма Франца фон Габсбурга-Лотрінґена, відомого як Василь Вишиваний, який став полковником Легіону УСС і зіграв помітну роль в українському національно-визвольному русі. Той так само починав успішну кар'єру в австро-угорській армії, потім командував різними формуваннями у складі Української галицької армії та Армії УНР, після завершення Другої світової був схоплений працівниками СМЕРШ у Відні, доправлений для провадження слідства до Києва та обвинувачений у співпраці з низкою іноземних розвідок.

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.

Кіндрат Полуведько. Арешт у Харкові як відлуння гучного вбивства у Роттердамі

Після кількох бесід із чекістами Афанасій Іващенко став агентом на псевдо "Вчитель" і погодився ввести свого "товариша по партії" Павла Полуведька в коло керівних діячів закордонного центру УПСР у Празі. Для виведення за кордон їм придумали відповідну "легенду". Оскільки слідство за справою Кіндрата Полуведька завершилося і йому "світило" так само 5 років заслання у віддалених регіонах срср, перед друзями й колегами наочно продемонстрували сцену його відправлення до місця відбування покарання.