АНОНС: Лекція Олександра Федоришена "Панцирні автомобілі доби УНР: сталеві монстри Української революції"

16 грудня у Києві директор Музею Вінниці Олександр Федоришен розповість про панцирні автомобілі доби УНР.

На початку ХХ століття поява автомобілів на вулицях європейських міст спричинила справжній фурор та подив. Проте з 1914-го Перша світова війна диктувала нову сувору реальність: цивільні автівки вкривали надійною бронею, ладнаючи на них кулемети. Хоча панцирники було вкрай важко обслуговувати, вони ставали досить грізною та рятівною силою для тих, хто їх застосовував на полі бою.

У добу Перших Визвольних змагань 1917-1921 рр. броньовані автомобілі українського війська відігравали своєрідну роль "game changer-а": поява жахливих металевих монстрів, прикрашених синьо-жовтими барвами та іменами бойових побратимів, козацьких гетьманів чи державних діячів викликала паніку і страх у вояків ворожих армій.

На лекції говоритимуть про:

•⁠ ⁠тактику застосування бронеавтомобілів у роки Першої світової та у період Української революції

•⁠ ⁠моделі бронеавтомобілів, які застосовувались українським військом, зокрема Армією УНР та Галицькою Армією

•⁠ ⁠символіку українських панцирників та бронечастин

•⁠ ⁠інформаційно-психологічні операції, які здійснював український уряд, використовуючи фактор броньовиків із "диво-зброєю"

Спікер: Олександр Федоришен – історик, директор Музею Вінниці, засновник клубу військово-історичної реконструкції "Лев і Архангел", організатор фестивалю "Вінниця – Столиця УНР".

Коли: 16 грудня, вівторок, 18.30

Де: Київ, Хартія-Хаб, Шота Руставелі, 39/41

Вхід вільний за попередньою реєстрацією.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.