АНОНС: Лекція Олександра Федоришена "Панцирні автомобілі доби УНР: сталеві монстри Української революції"

16 грудня у Києві директор Музею Вінниці Олександр Федоришен розповість про панцирні автомобілі доби УНР.

На початку ХХ століття поява автомобілів на вулицях європейських міст спричинила справжній фурор та подив. Проте з 1914-го Перша світова війна диктувала нову сувору реальність: цивільні автівки вкривали надійною бронею, ладнаючи на них кулемети. Хоча панцирники було вкрай важко обслуговувати, вони ставали досить грізною та рятівною силою для тих, хто їх застосовував на полі бою.

У добу Перших Визвольних змагань 1917-1921 рр. броньовані автомобілі українського війська відігравали своєрідну роль "game changer-а": поява жахливих металевих монстрів, прикрашених синьо-жовтими барвами та іменами бойових побратимів, козацьких гетьманів чи державних діячів викликала паніку і страх у вояків ворожих армій.

На лекції говоритимуть про:

•⁠ ⁠тактику застосування бронеавтомобілів у роки Першої світової та у період Української революції

•⁠ ⁠моделі бронеавтомобілів, які застосовувались українським військом, зокрема Армією УНР та Галицькою Армією

•⁠ ⁠символіку українських панцирників та бронечастин

•⁠ ⁠інформаційно-психологічні операції, які здійснював український уряд, використовуючи фактор броньовиків із "диво-зброєю"

Спікер: Олександр Федоришен – історик, директор Музею Вінниці, засновник клубу військово-історичної реконструкції "Лев і Архангел", організатор фестивалю "Вінниця – Столиця УНР".

Коли: 16 грудня, вівторок, 18.30

Де: Київ, Хартія-Хаб, Шота Руставелі, 39/41

Вхід вільний за попередньою реєстрацією.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".