У Києві демонтують пам'ятники Михайлу Булгакову й Анні Ахматовій

Депутати Київради підтримали демонтаж 15 об’єктів, пов’язаних з Росією та СРСР.

Про це йдеться на сайті КМДА.

"Київ уже понад 10 років послідовно переосмислює власний публічний простір. Ця політика базується на фахових експертних висновках і відкритому діалозі із громадою. Кожне питання щодо пам'ятних об'єктів розглядається комплексно – з урахуванням історичного контексту, символічного значення та чутливості теми для громади. Водночас Україна має власних видатних діячів, культурних постатей і сучасних Героїв, пам'ять про яких заслуговує на гідне представлення в публічному просторі столиці", – зазначила заступниця голови КМДА Ганна Старостенко.

Згідно з рішенням Київради, приберуть:

- пам'ятники міністру закордонних справ УРСР Дмитру Мануїльському; композитору Михайлу Глінці, письменникам Анні Ахматовій та Михайлу Булгакову;

- знак "Київ – місто-герой" із зображенням п'ятикутної зірки як символа СРСР;

- пам'ятний камінь на честь 100-річчя Леніна;

- меморіальну дошку Петру Чайковському;

- меморіальну дошку з написом: "У цьому будинку в період німецько-фашистської окупації (1941–1943 рр.) провадив роботу підпільний Шевченківський райком КП(б)У м. Києва";

- з Житнього ринку (Подільський район) — елементи з написами "Балтийское море", "Ленинград", "Нева" та цитату "Торговля есть единственно возможная экономическая связь между десятками миллионов";

- російську символіку приберуть з об'єкту на в'їзді до Києва (Столичне шосе/Старообухівська траса, Голосіївський район);

- з будинку на вул. Івана Драча, 3 — вилучать ідеологічні елементи;

- зі знаку межі Києва (Велика Кільцева дорога, біля зупинки "вул. Жмеринська", Святошинський район) приберуть герб СРСР;

- з будинку на вул. Архітектора Городецького, 9 (Печерський район) приберуть напис "МУП СССР";

- змінять пам'ятний знак "Нульовий кілометр" ("Глобус" на Майдані Незалежності): приберуть назви російських місць, а назви українських скоригують відповідно до актуальних найменувань;

- з меморіальної дошки Віктору Васнецову (вул. Володимирська, 28, Шевченківський район) приберуть слово "російський". Також розглянуть перенесення дошки на вул. Володимирська, 32, де Васнецов фактично мешкав;

- змінять пам'ятник воїнам-визволителям на вул. Шовковичній, 39/1 (Свято-Михайлівська лікарня, Печерський район): текст буде подано українською мовою, дати 1941–1945 змінять на 1939–1945, а формулювання "Велика Вітчизняна війна" — на "Друга світова війна".

Відповідно до рішення Київради від 13 липня 2023 року, до переліку об'єктів, які підлягають усуненню з публічного простору Києва, внесено 251 пам'ятний об'єкт. Наразі демонтували понад 170 із них. Ще 36 об'єктів готують до демонтажу або коригування балансоутримувачі. Окремо 37 об'єктів є пам'ятками культурної спадщини, тому роботи з ними можливі лише після погодження з Міністерством культури України.

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".